Стійке випромінювання гамма-променів, що походить із центральної області Чумацького Шляху, знову привернуло пильну увагу науковців після публікації нового дослідження 16 жовтня 2025 року. Цей давній космічний феномен, відомий як Надлишок галактичного центру (НГЦ), залишається предметом гострих наукових дискусій. Наразі існують дві основні гіпотези щодо його природи: або це результат аннігіляції частинок темної матерії, або ж колективне світіння, що виходить від численних мілісекундних пульсарів.
Дослідники задіяли потужні суперкомп’ютерні обчислення для створення деталізованих моделей, які відображають гіпотетичний розподіл темної матерії в нашій Галактиці, ґрунтуючись на історії її формування. Гамма-сигнали, отримані в результаті цих складних симуляцій, продемонстрували дивовижну відповідність даним, зібраним космічним телескопом Фермі. Така висока кореляція переконливо натякає на потенційний зв’язок між спостережуваним сяйвом та процесами, пов’язаними з темною матерією, яка, за оцінками, становить приблизно чверть усієї маси-енергії Всесвіту.
Проте, альтернативне пояснення, що стосується мілісекундних пульсарів — швидко обертових залишків наднових зірок — також зберігає свою актуальність серед деяких астрофізиків. Щоб теорія пульсарів могла повністю пояснити спостережувану картину, необхідно припустити існування значно більшої кількості цих об’єктів, ніж зафіксовано на сьогоднішній день. Це припущення ставить під сумнів сучасні уявлення про еволюцію зірок і створює значне розходження.
Ця розбіжність підкреслює, що, хоча обидві версії залишаються в полі зору, для винесення остаточного вердикту необхідні подальші, більш ґрунтовні дослідження. Вирішення питання про справжнє джерело цього випромінювання має першочергове значення для розуміння природи темної матерії — фундаментального, але досі невловимого компонента космосу, який формує його структуру.
Очікується, що вирішальний прорив у цій науковій суперечці настане у 2026 році завдяки даним, отриманим за допомогою Масиву черенковських телескопів (CTA). Цей міжнародний проект, який є обсерваторією нового покоління для вивчення гамма-випромінювання, має на меті остаточно розв’язати цю загадку. CTAO, створений як Європейський консорціум дослідницької інфраструктури у січні 2025 року, складатиметься з двох масивів: один у Північній півкулі (на острові Ла-Пальма) з акцентом на позагалактичні об’єкти, а другий у Південній півкулі (у пустелі Атакама, Чилі), який охопить повний енергетичний діапазон і сфокусується на галактичних джерелах. Загалом, проект обіцяє підвищити чутливість порівняно з попередниками, такими як MAGIC, H.E.S.S. та VERITAS, на цілий порядок, що відкриє нові горизонти для досліджень.