Інститут космічних досліджень Російської академії наук (ІКД РАН) офіційно підтвердив факт відокремлення одного з найбільш значних сонячних протуберанців, зафіксованих протягом поточного року. Ця подія сталася безпосередньо після великого сонячного спалаху, про який науковці повідомили 14 жовтня 2025 року. Це спостереження слугує яскравим нагадуванням про непередбачувану та надзвичайно динамічну природу нашого світила. Воно також рішуче підкреслює критичну необхідність безперервного та пильного моніторингу сонячної активності з боку всієї міжнародної наукової спільноти, оскільки потенційні наслідки таких явищ можуть мати значний вплив на стан навколоземного космічного простору та технології, що функціонують у ньому.
Колосальне утворення плазми, яке перебувало під інтенсивним спостереженням протягом кількох днів, локалізуючись уздовж східного краю Сонця, зрештою відірвалося від поверхні зірки. Згідно з деталізованим звітом, поширеним через офіційний Telegram-канал ІКД РАН, цей процес відбувся у ранкові години, а саме у часовому проміжку між 2:00 та 4:00 за московським часом. Після успішного відокремлення ця величезна структура розпочала рух, віддалившись від сонячного тіла на відстань приблизно 20 мільйонів кілометрів. Важливо зазначити, що поточні експертні оцінки, надані фахівцями ІКД РАН, вказують на відсутність негайної небезпеки для Землі чи Марса. Хоча траєкторія руху протуберанця пролягає у міжпланетному просторі, розташованому між цими двома орбітами, пряма загроза зіткнення чи значного геомагнітного впливу наразі виключена.
Це нещодавнє потужне виверження відбувається на тлі загального, несподівано високого рівня сонячного динамізму. Дослідники фіксують стійке збереження сильних сонячних спалахів, що певною мірою суперечить деяким попереднім прогностичним моделям, які могли б припускати настання більш спокійної фази сонячного циклу. Як приклад цієї інтенсивності, 22 вересня 2025 року космічні інструменти зареєстрували рідкісне подвійне викидання протуберанців, яке навіть супроводжувалося короткочасним ефектом, схожим на сонячне затемнення. Крім того, ранні звіти ІКД РАН, датовані початком жовтня, вже тоді вказували на помітне збільшення кількості активних областей на Сонці. Це чітко свідчило про те, що зірка активно накопичувала значні обсяги енергії у своїх складних магнітних полях, що є необхідною передумовою для таких масштабних подій.
На даний момент фахівці продовжують уважно відстежувати дві чітко окреслені активні області, які розташовані безпосередньо в центрі видимого сонячного диска. Кожна з цих областей має вражаючі лінійні розміри, сягаючи 150 000 кілометрів. Безперервний, детальний збір даних, який забезпечується такими установами, як ІКД РАН, вважається абсолютно критичним для забезпечення захисту наземних енергетичних мереж та цінних космічних апаратів від можливих руйнівних геомагнітних збурень. Точне розуміння часових рамок та масштабів руху плазми, що виникає внаслідок цих потужних корональних викидів, є життєво необхідним для формування ефективних глобальних стратегій готовності. Це дозволяє своєчасно прогнозувати майбутні впливи космічної погоди на роботу супутників зв'язку та гарантувати максимальну безпеку астронавтів під час їхньої діяльності на орбіті.