Міжнародний колектив космічних дослідників досяг значного прориву, отримавши перше пряме зображення планети, яка активно формується в межах протопланетного диска, що оточує молоду зорю. Цей знімок став вагомим візуальним доказом фундаментальних процесів, які лежать в основі зародження світів, та відкриває нову еру в розумінні механізмів виникнення повноцінних небесних тіл із обертової хмари газу та пилу. Результати дослідження, оприлюднені в авторитетному виданні Astrophysical Journal Letters, підтвердили давню наукову гіпотезу про те, що планети, зростаючи, самі прокладають собі шлях, створюючи розриви в дисках і витісняючи навколишню матерію.
Об’єкт, якому присвоєно назву WISPIT 2b, є газовим гігантом, чия попередня оцінка маси приблизно у п’ять разів перевищує масу Юпітера. Вік цього новонародженого світу становить лише близько п’яти мільйонів років, що за космічними мірками є лише миттю — він майже в тисячу разів молодший за нашу Землю. Ключовою особливістю WISPIT 2b є його унікальне розташування: планета виявлена всередині чітко окресленого кільцевого проміжку в протопланетному диску, який обертається навколо зорі WISPIT 2. Ця зоря знаходиться на відстані приблизно 437 світлових років від нас. Протопланетні диски недарма називають колисками для планет, і тепер теорія про те, що світи, які ростуть, формують такі прогалини, отримала безпосереднє візуальне підтвердження.
Планета WISPIT 2b була зафіксована у ближньому інфрачервоному світлі, що свідчить про її надзвичайно високу температуру. Цей жар пояснюється безперервним процесом акреції — активного поглинання навколишнього матеріалу. На зображенні планета виглядає як невелика фіолетова цятка поруч із яскравим пиловим кільцем, наочно демонструючи, що процес планетоутворення є динамічною та енергійною взаємодією з навколишнім середовищем. Додаткові спостереження, проведені за допомогою інструменту VLT SPHERE, також виявили, що WISPIT 2b оточений навколопланетним диском. Це підтверджується детектуванням світіння нагрітого водню — безпомилкової ознаки триваючого зростання та формування планети.
Це відкриття є потужним поштовхом для перегляду та вдосконалення існуючих моделей формування планетних систем. Хоча попереднє моделювання вже вказувало на можливість народження планет у таких проміжках, тепер астрономи отримали безцінний емпіричний матеріал для калібрування своїх теоретичних уявлень про еволюцію систем. Для фіксації цього унікального моменту були задіяні передові обсерваторії світу, включаючи Магелланові телескопи в Чилі, Великий бінокулярний телескоп у США, а також дані з Дуже великого телескопа (VLT).
Окрім WISPIT 2b, у зібраних даних було помічено ще одного, хоча й тьмяного, кандидата, позначеного як CC1. Ця знахідка може свідчити про потенційне формування багатопланетної системи в межах одного диска. Таким чином, система WISPIT 2 перетворюється на унікальну природну лабораторію для детального вивчення найраніших етапів планетарної еволюції, надаючи вченим можливість спостерігати за цими процесами майже в режимі реального часу.