Інструменти космічного телескопа «Джеймс Вебб» (JWST) продовжують постачати астрономам революційні відомості про найперші етапи формування космосу. Серед цих відкриттів особливе місце посідають так звані «червоні точки» — надзвичайно яскраві та компактні об’єкти. Їхні характеристики викликають сумніви щодо загальноприйнятих теорій про те, як саме виникали перші галактики. Ці загадкові космічні утворення вперше зафіксували у 2022 році. Вони демонстрували світіння на довгих хвилях, яке не відповідало ні параметрам відомих галактик, ні характеристикам чорних дір.
У вересні 2025 року наукова група під керівництвом Анни де Грааф з Інституту астрономії Макса Планка представила детальний аналіз одного з таких об’єктів, якому дали назву «Скеля» (Утес). Цей об’єкт, розташований на відстані приблизно 12 мільярдів світлових років від нас, має унікальний спектр світла. Він характеризується різким обривом ультрафіолетового випромінювання, за яким слідує інтенсивний пік на хвилях з нижчою енергією. Така поведінка є абсолютно нетиповою для звичайних галактичних структур або для чорних дір, розташованих ближче до нас.
Аналіз спектральних даних «Скелі» показав, що її енергетичні показники схожі з показниками чорних дір, проте сам об’єкт оточений гарячим, щільним газом. Це поєднання підтверджує модель «чорної діри, оповитої газом», яку висунули раніше того ж року, зміцнюючи концепцію так званої «зорі-чорної діри». Автори дослідження порівняли «Скелю» з «дивовижним рубіном» через її надзвичайну світність та інтенсивний червоний колір. Ці «червоні точки» цілком можуть бути зародками сучасних центрів галактик.
Якщо ця гіпотеза знайде остаточне підтвердження, вона допоможе розкрити механізм виникнення та накопичення перших структур у ранньому Всесвіті. Нещодавня публікація у виданні Nature Astronomy підтримує цю версію, описуючи іншу червону точку, яка оточена вісьмома галактиками і занурена у велике гало темної матерії. Ця конфігурація нагадує квазари — енергетичні ядра, що лежать у серці багатьох сучасних галактик. За останні три роки на репозиторії arXiv було опубліковано близько 200 наукових праць, присвячених феномену «червоних точок», що свідчить про надзвичайно високий інтерес наукової спільноти до цієї теми.
Раніше ці об’єкти, які могли існувати у проміжку від 600 мільйонів до 1,5 мільярда років після Великого вибуху, викликали палкі суперечки. Їхня передбачувана зрілість і маса здавалися неможливими для такого юного космосу, через що їх навіть іронічно називали «руйнівниками Всесвіту». Однак модель «зорі-чорної діри», де надмасивна чорна діра настільки активно поглинає матерію, що її щільна газова оболонка світиться, як зірка, пропонує більш логічне пояснення спостережуваної яскравості та густини. Такі об’єкти, як «Скеля», з її різким спектральним підйомом, відомим як «бальмерівський провал», змушують астрономів переосмислити саму механіку раннього зореутворення та зростання чорних дір, натякаючи на те, що шляхи розвитку матерії на початку часів були значно різноманітнішими, ніж вважалося раніше.