Аномальне тепло у Західній Гренландії у січні 2026 року спричинило збої та посилило геополітичну увагу

Січень 2026 року зафіксував безпрецедентні погодні умови на західному узбережжі Гренландії, що призвело до суттєвих порушень у традиційних арктичних практиках. Дані, зібрані Данським метеорологічним інститутом (DMI), показали, що середня температура у столиці Нууку вперше за весь період спостережень перевищила нульову позначку, досягнувши +0,1°C. Цей показник на 7,8°C вищий за кліматичну норму, встановлену у 1991–2020 роках. У найспекотніший день січня в Нууку було зафіксовано 11,3°C, що побило 109-річний рекорд, встановлений у 1917 році.

Екстремальне потепління поширилося на значну частину західного узбережжя. У муніципалітеті Ілуліссат, розташованому північніше за Полярне коло, середня січнева температура сягнула -1,6°C, що на 11 градусів вище за довгостроковий показник і на 1,3 градуса перевищило попередній рекорд 1929 року. Це явище спричинило повне зникнення морського льоду у місцевих затоках. Чемпіон з перегонів на собачих упряжках Йорген Крістенсен був змушений вдаватися до незвичних заходів, зокрема, носити воду для своїх тварин, оскільки звична поверхня зі снігу та льоду була замінена оголеною землею та камінням.

Кліматичні дослідники підтверджують, що такі тривалі та широкомасштабні температурні аномалії є прямим індикатором прискорення глобальних тенденцій потепління. Мартін Олесен, дослідник Національного центру кліматичних досліджень, зазначив, що Арктика нагрівається у 3–4 рази швидше, ніж решта планети в середньому. Хоча метеорологічний феномен «обміну» повітряними масами пояснює тимчасові теплові хвилі у Гренландії на тлі морозів у Європі, частота рекордів вказує на системні кліматичні зміни. Водночас, танення льодовиків Гренландії, яка втрачає близько 270 мільйонів тонн льоду на годину, сприяє підвищенню рівня світового океану, хоча дослідження NASA виявили й зростання морського життя.

Втрата морського льоду створює глибокий культурний виклик для громад інуїтів, оскільки крига історично слугувала життєво важливими транспортними артеріями. Тепліші умови також підвищують морські небезпеки для місцевих рибалок через формування оманливих крижаних шарів над водою. Економічні наслідки відчутні, оскільки зміни клімату ускладнюють транспортування та впливають на вилов креветок, палтуса та тріски, які становлять 23% ВВП Гренландії.

Паралельно з кліматичними змінами зростає геополітична напруженість. Професор атмосферної динаміки Джон Метвен зауважив, що скорочення арктичного морського льоду робить судноплавні шляхи вільними на довший термін, що «приваблює більше людської діяльності», включно з комерційним судноплавством та військовими операціями. Зменшення льоду має «важливі наслідки для безпеки», оскільки товстий крижаний покрив раніше маскував підводні човни. Експерт з екологічної геополітики Франсуа Жеменн вважає, що потепління робить Гренландію доступнішою для видобутку нафти, газу та критично важливих мінералів, яких у регіоні знайдено 25 з 34, визнаних Єврокомісією критичними.

На тлі цих подій, 11 лютого НАТО розпочав військову місію Arctic Sentry («Арктичний вартовий») для посилення присутності, що відповідало заявам президента США Дональда Трампа про стратегічну цінність острова. Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі підтвердив життєво важливу роль британських збройних сил у цій місії. Глобально, січень 2026 року став п'ятим найтеплішим за всю історію спостережень, коли середня температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,47°C.