Центральна Європа під владою затяжних зимових холодів та атмосферної нестабільності

Станом на 16 лютого 2026 року Центральна Європа продовжує перебувати під значним впливом стійкої зимової погоди, що характеризується регулярними снігопадами та стабільно від’ємними температурами в ранкові години по всьому регіону. Перші опади розпочалися в понеділок вранці у південно-західних районах, поступово поширюючись на північний схід протягом дня, при цьому рівень снігового покриву в різних населених пунктах загалом склав від одного до трьох сантиметрів. Ранки супроводжуються стабільними помірними морозами: нічні мінімуми зафіксовані в межах від мінус 4 до мінус 8 градусів за Цельсієм, тоді як денні максимуми здебільшого не змогли суттєво піднятися вище нульової позначки.

Ця тривала хвиля холоду розгортається на тлі загальної атмосферної волатильності в Європі, безпосередньо пов’язаної з явищем раптового стратосферного потепління (SSW), яке розпочалося наприкінці січня. Цей феномен спричинив розщеплення полярного вихору, що призвело до хаотичних погодних умов на всьому континенті, які, за прогнозами, триватимуть до 23 лютого. Найближчий прогноз на ніч вівторка вказує на збереження загрози ожеледиці, особливо в південно-західних секторах, де очікується переривчастий сніг або крижаний дощ, а нічна температура опуститься до позначок від мінус 2 до мінус 5 градусів за Цельсієм. У вівторок очікується незначне денне потепління, коли температура може сягнути плюс 3 градусів, після чого знову настане нічне похолодання.

Такий нестабільний метеорологічний стан, спричинений вираженою меридіональною конфігурацією тропосферної струминної течії після стратосферного потепління, різко контрастує з умовами в Південній Європі, де температура перевищує середні показники. Стійкі холоди, що охопили такі країни, як Німеччина та Польща, є частиною масштабнішого процесу, через який у деяких регіонах континенту цей січень став найхолоднішим з 2010 року під впливом блокуючої системи та високого тиску над Північною Європою. Раніше цього місяця потужні хвилі холоду заблокували полярне повітря над значною частиною Європи; зокрема, 1 лютого в Литві було зафіксовано екстремальні -34,3°C, а в північно-східній Польщі стовпчики термометрів опустилися до -27,7°C.

Поточний погодний режим середини лютого описують як точку зіткнення повітряних мас, причому значне вторгнення холодного повітря має зміститися на південь у період з 12 по 18 лютого. Окрім безпосередніх перешкод для транспортного сполучення, тривалі морози створюють значне навантаження на енергетичні ринки, стимулюючи попит на опалення та випробовуючи на міцність волатильні ланцюги постачання газу. Крім того, під загрозою опинився сільськогосподарський сектор; передчасна «фальшива весна» могла спровокувати раннє бутонізацію, і нинішні заморозки загрожують молодому росту, що може призвести до втрат врожаю озимих культур, таких як пшениця та ріпак, особливо там, де відсутній захисний сніговий шар, як це спостерігається в західній Польщі та східній Німеччині.

У таких регіонах, як Україна, де існують критичні температурні пороги для виживання посівів, збіг нічних мінімумів на рівні від –14 до –16°C за відсутності захисного шару снігу завтовшки 10-15 см створює потенційно критичні умови для озимого ячменю та ріпаку. Цей метеорологічний паттерн пов’язують з ефектом «стиснутої пружини», коли блокування високого тиску над північною Канадою стискає атмосферу, створюючи передумови для волатильності, яка, як очікується, зберігатиметься до березня, спрямовуючи арктичне повітря в непідготовлені регіони. Ця складність процесів простежується по всьому континенту, ілюструючи екстремально локальний характер атмосферного розколу.