Прогноз екстремальних холодів у Центральній Європі через арктичну нестабільність у лютому 2026 року

Метеорологічні розрахунки вказують на значну ймовірність настання екстремального похолодання на території Центральної Європи, включно з регіоном Балкан, протягом лютого 2026 року. Цей потенційний сценарій зумовлений сукупністю двох потужних атмосферних явищ: очікуваною дестабілізацією полярного вихору та одночасним посиленням антициклону, що формується над територією Росії. Нестабільний стан полярного вихору, який фіксується у стратосфері, сприяє проникненню холодного арктичного повітря далеко на південь, що є ключовим фактором для формування аномальних морозів.

Якщо цей метеорологічний феномен, відомий як «сибірський батіг», матеріалізується, він може спричинити денні температури, що опускатимуться нижче позначки -10°C, а нічні мінімуми в окремих районах можуть сягати -20°C. Подібні кліматичні умови, пов'язані з потужним арктичним вторгненням, востаннє спостерігалися у регіоні у 2012 році. Сибірський, або Азійський антициклон, зона високого тиску, що концентрується над Сибіром, північним Китаєм та Монголією, набуває особливої потужності у пік зими. Коли цей антициклон виходить за межі Уральських гір, як це прогнозується, під його вплив потрапляють такі країни, як Україна, Польща та Німеччина.

Станом на 19 січня 2026 року, у долинах Балкан вже зафіксовано підвищення рівня забруднення повітря, що є прямим наслідком температурних інверсій, які підтримуються стійкими системами високого тиску. Подібна ситуація з домінуванням антициклону над Україною, що блокує надходження теплого повітря з Атлантики, вже спричинила сильні морози у січні 2026 року, з нічними температурами до -22°C та навіть -25°C у деяких прикордонних районах. Еколог Олександр Соколенко зазначав, що такий антициклон, який набув активності ще у жовтні минулого року, є потужнішим, ніж зазвичай.

Енергетичний сектор та критична інфраструктура регіону постають перед серйозним випробуванням у зв'язку з цим прогнозованим похолоданням. Зростання попиту на енергоносії для опалення та освітлення може спричинити значне навантаження на мережі, що вимагає підвищеної готовності до можливих перебоїв у постачанні. В умовах, коли Україна вже зіткнулася з кризою в енергетиці через атаки на інфраструктуру, що вимагало створення спеціальних штабів та залучення міжнародної допомоги, наприклад, збору понад 250 тисяч доларів у Польщі на генератори для Києва, додатковий стрес від аномальних морозів є особливо небезпечним.

Європейський центр середньострокових прогнозів погоди (ECMWF) припускає, що хвиля морозів може тривати орієнтовно до середини лютого, після чого можливий різкий злам сценарію з потеплінням, що нагадуватиме ранню весну. Однак метеорологи наголошують, що ці прогнози є попередніми і можуть бути скориговані залежно від подальшої динаміки струменевих течій та стану полярного вихору. Посилення холоду може бути пов'язане із явищами, як-от східна фаза квазібієнальної осциляції, що змінює напрямок вітрів у стратосфері. У разі подальшого ослаблення вихору, хвилі сильного холоду можуть повернутися навіть на початку весни. Підготовка до таких умов вимагає від комунальних служб та енергетичних компаній перегляду стратегій управління попитом та забезпечення надійності систем тепло- та електропостачання.