Науковці з відомого Інституту океанографії Вудс-Хоул (WHOI) здійснили значний прорив у сфері підводної геології, розробивши інноваційний метод для завчасного передбачення вулканічних вивержень на дні океану. Ключем до цього відкриття стало ретельне та безперервне спостереження за ледь помітними коливаннями температурного режиму, які фіксуються у гідротермальних джерелах. Цей новаторський підхід, що був успішно апробований на ділянці Східно-Тихоокеанського хребта у 2025 році, відкриває абсолютно нову сторінку у вивченні та розумінні динамічних процесів, що відбуваються у надрах Землі.
Протягом багатьох років дослідницькі групи фіксували мізерні, майже невловимі зміни показників температури — йшлося про коливання лише в частки градуса. Ці мікроскопічні теплові аномалії, які раніше могли ігноруватися, виникали задовго до того, як океанське дно починало відчутно вібрувати під тиском висхідної магми. З часом стало очевидно: саме ці надзвичайно чутливі термальні сигнали є першими, надійними провісниками того, що готується потужне підводне виверження. Вони слугують раннім попередженням, яке випереджає будь-які сейсмічні ознаки.
Практична ефективність нової методики була блискуче підтверджена на початку 2025 року. У січні команда WHOI зафіксувала послідовне і стійке підвищення температури в районі гідротермального джерела Tica Vent. На основі цих даних фахівці зробили обґрунтоване припущення, що під поверхнею океану, на значній глибині, відбувається інтенсивне накопичення магматичних мас — критичний етап, який неминуче передує самому вулканічному виверженню.
Лише через кілька місяців, а саме у квітні того ж року, ці наукові гіпотези отримали беззаперечне фактичне підтвердження. Завдяки зануренню глибоководного дослідницького апарату Alvin, вчені змогли на власні очі переконатися у справедливості своїх прогнозів: на глибині близько 2,5 кілометрів справді відбувалося активне виверження. Це стало знаковою подією, оскільки вперше вдалося не лише зафіксувати подію, а й передбачити її початок.
Морський геофізик Ден Форні, коментуючи результати цієї успішної місії, підкреслив революційність досягнення для всієї геологічної науки. Він зазначив: «Ми вперше отримали можливість спостерігати не лише саме вулканічне явище, яке є кульмінацією, а й увесь складний процес, який до нього призводить». За його словами, температура, яку випромінюють гідротермальні джерела, перетворилася на своєрідний діалект, за допомогою якого океан попереджає людство про свої внутрішні наміри та геологічну активність, даючи час на реакцію.
Ці унікальні спостереження вимагають кардинального перегляду традиційного сприйняття гідротермальних систем. Раніше вони розглядалися переважно як біологічні оазиси — унікальні екосистеми, де процвітає життя, повністю незалежне від сонячного світла. Тепер же вони визнаються надзвичайно чутливими «вікнами» у внутрішній світ планети. Вони наочно демонструють, що океан має здатність завчасно сигналізувати про масштабні тектонічні зміни, і робить це задовго до того, як буде відчутий перший, навіть найслабший сейсмічний поштовх.
Таким чином, завдяки цим дослідженням, на наших очах формується та розвивається нова наукова дисципліна — океанічна предиктивна геофізика. У цій галузі, яка поєднує океанографію та геологію, температура води стає не просто вимірювальним показником, а потужним інструментом наукового передбачення, а океанські глибини перетворюються на несподіваного, але надійного партнера людини у вивченні та глибокому розумінні складних, прихованих процесів Землі.