Чилі розширює «океан тиші»: архіпелаг Хуан-Фернандес став третьою за величиною повністю заповідною морською зоною світу

У березні 2026 року уряд Chile прийняв стратегічне рішення, яке докорінно змінює карту охорони Світового океану в південній частині Тихого океану. Цей крок став новим етапом у глобальній боротьбі за збереження морських екосистем і відновлення біорізноманіття.

Площа повністю захищеної морської акваторії навколо Juan Fernández Archipelago була збільшена ще на 337 000 км². Завдяки цьому загальний обсяг охоронюваного простору досяг вражаючої позначки у 946 571 км², що робить цей регіон одним із найважливіших природних резерватів на планеті.

Таким чином, архіпелаг офіційно став третьою за величиною повністю заповідною морською зоною на Землі. Він поступився за масштабами лише морю Росса в Антарктиці та заповіднику Папаханаумокуакеа в Тихому океані, закріпивши за Чилі статус світового екологічного лідера.

Проте справжня значущість цієї події полягає не лише у величезних цифрах чи територіальному охопленні. Набагато важливішим є унікальне походження цього рішення, яке демонструє нову модель взаємодії між людськими спільнотами та природою.

Цей простір безпеки для морських мешканців народився не просто в кабінетах чиновників на державному рівні. Він став результатом багаторічної ініціативи та наполегливості самої острівної громади, яка виступила головним ідеологом розширення заповідника.

Одним із найяскравіших символів цього успіху став морський котик Хуан-Фернандеса. Цей вид протягом тривалого часу вважався безповоротно зниклим з лиця планети, ставши жертвою неконтрольованого промислу в минулі століття.

У 1965 році відома дослідниця океану Sylvia Earle знову виявила цих тварин, що стало справжньою науковою сенсацією. Сьогодні їхнє повернення є незаперечним доказом того, що океан має дивовижну здатність до самовідновлення, якщо надати йому необхідний час і простір.

Колись цей вид майже повністю винищили заради хутра та жиру в період з XVII по XIX століття. Лише у 1978 році в Чилі він отримав повний державний захист, що дозволило йому знову стати невід'ємною частиною живої екосистеми архіпелагу.

Іноді саме успішне повернення одного конкретного виду стає найсильнішим аргументом на користь захисту цілого океанічного світу. Це нагадує нам про крихкість та взаємопов'язаність усіх ланок природного ланцюга, де кожен елемент має значення.

Нова урядова постанова запроваджує майже повну заборону на видобуток будь-яких ресурсів у розширеній зоні. Проте в цьому суворому регламенті збережено одне критично важливе виключення для підтримки життєдіяльності місцевого населення.

Дозволеним залишається лише сталий кустарний промисел місцевого лангуста Jasus frontalis. Цей вид морепродуктів є справжньою економічною основою життя на островах протягом багатьох поколінь і частиною їхньої культурної ідентичності.

Слід зазначити, що до 70 % всієї місцевої економіки безпосередньо пов'язано саме з цим промислом. Тому збереження можливості вилову є питанням соціальної стабільності та виживання для мешканців архіпелагу.

Це рішення не є компромісом із природою за рахунок екології. Навпаки, це взірцевий приклад гармонійної співпраці, де люди виступають не споживачами, а головними союзниками та охоронцями океану.

Громада архіпелагу вже понад століття суворо дотримується принципів сталого рибальства, які включають наступні правила:

• щорічну чотиримісячну заборону на будь-який вилов для спокою популяції;
• безумовний захист самок із ікрою для забезпечення відтворення;
• жорсткі обмеження щодо мінімальних розмірів здобичі;
• видачу ліцензій на промисел виключно постійним жителям островів;
• спадкову передачу дозволів на вилов у межах місцевих родин.

У 2015 році цей унікальний промисел отримав престижну міжнародну сертифікацію Marine Stewardship Council. Це рідкісний випадок, коли локальна економіка стає органічною частиною загальної системи екосистемного захисту.

Після офіційного розширення заповідної зони навколо архіпелагу Чилі тепер охороняє майже 54 % своєї виключної економічної зони. Це виводить країну до переліку абсолютних світових лідерів у сфері океанічної безпеки.

Такі досягнення ставлять Чилі в один ряд із такими піонерами екологічного захисту, як Французька Полінезія та Панама. Міністр навколишнього середовища Maisa Rojas підкреслила, що нові морські парки оберігають екосистеми з винятковим рівнем ендемізму.

У цих водах спостерігається унікальна біологічна картина: до 87 % видів риб є ендемічними і не зустрічаються більше ніде у світі. Також тут мешкають стародавні холодноводні корали підводних гір та зберігаються недоторкані харчові ланцюжки.

Важливо відзначити рідкісний приклад політичної тяглості: ініціатива була започаткована за часів президента Michelle Bachelet і успішно завершена при Gabriel Boric. Це демонструє єдність держави у питаннях збереження довкілля.

Особливо значущим є те, що пропозиція щодо розширення морського захисту виходила від самих жителів архіпелагу. Це повністю змінює звичну модель, де держава захищає територію від людей.

Тепер люди самі піклуються про свою територію разом із державою, створюючи надійний фундамент для майбутнього. Саме такі рішення, засновані на внутрішньому переконанні громади, зазвичай виявляються найбільш довговічними.

Кожна така подія додає нових фарб у звучання нашої планети, нагадуючи про важливість довіри до живого світу. Як писав легендарний Jacques Yves Cousteau: «Люди захищають лише те, що люблять».