Міська рада Веллінгтона ухвалила остаточне рішення щодо надання статусу зон мінімального догляду за рослинністю дев'яти міським паркам та заповідникам. Цей крок є логічним продовженням успішного пілотного проєкту, який стартував у серпні 2024 року, і свідчить про стратегічний перехід до більш природного управління зеленими насадженнями столиці. Така ініціатива гармонійно вписується у світові екологічні тенденції, зокрема, наслідуючи принципи руху «No Mow May» (Травень без косіння), спрямованого на збереження місцевої флори та фауни.
Експериментальні ділянки, розташовані, зокрема, у Долині Аро та Брукліні, переконливо продемонстрували значний екологічний ефект від зменшення людського втручання. Спостереження чітко показали, що видове різноманіття флори на цих територіях зросло майже вдвічі порівняно з традиційно доглянутими газонами. Якщо на регулярно підстрижених ділянках фіксувалося в середньому лише 11,3 виду рослин, то на територіях із застосуванням «низького косіння» цей показник сягнув 21,8 виду. Це свідчить про швидке та ефективне відновлення природних екосистем у міському середовищі.
Крім вражаючого зростання рослинного різноманіття, було зафіксовано й інший критично важливий показник, що стосується основи екосистеми: чисельність безхребетних у цих зонах збільшилася у п'ять разів. Це має фундаментальне значення для місцевого харчового ланцюга. Збільшення популяції комах та інших дрібних організмів створює міцну кормову базу для птахів та інших міських диких тварин, перетворюючи ці парки на справжні притулки для біорізноманіття і сприяючи загальному оздоровленню міської екології.
Вища трава також виявилася незамінною в контексті підвищення кліматичної стійкості міста. Нескошені ділянки продемонстрували здатність поглинати дощову воду у два рази швидше, ніж коротко підстрижені газони. Ця властивість є критично важливою для утримання вологи під час тривалих посушливих періодів, а також для зниження навантаження на міські зливові системи під час інтенсивних опадів. Такий підхід підтверджує універсальність подібних практик, які успішно використовуються в інших містах світу, наприклад, у Мілані, для підвищення міської резистентності через створення природних трав'яних смуг.
Представники Ради наголосили, що нова стратегія є результатом пошуку тонкого балансу між збагаченням екосистеми та збереженням комфорту для мешканців. Зони з високою прохідністю, а також рекреаційні та спортивні майданчики, як і раніше, підтримуватимуться в охайному стані, забезпечуючи зручність для активного відпочинку. Решта територій, навпаки, стануть безпечним притулком для дикої природи, дозволяючи громадянам спостерігати за процвітанням біорізноманіття у спеціально відведених куточках. Таким чином, Веллінгтон інвестує у саморегульовану природну систему, віддаючи перевагу довгостроковій життєздатності та екологічній користі над миттєвою, але поверхневою охайністю. Це рішення підкреслює зобов'язання міста перед майбутніми поколіннями щодо збереження природного капіталу.