Нещодавні наукові експедиції, проведені у бразильському регіоні Серра-ду-Еспіньясу-Мінейру, що розташований у штаті Мінас-Жерайс, увінчалися ідентифікацією чотирьох раніше невідомих науці видів рослин. Це відкриття слугує вагомим підтвердженням виняткового біорізноманіття цього гірського масиву. Цей хребет, визнаний Всесвітньою спадщиною біосфери, є однією з найбільш значущих екологічних зон не лише Бразилії, але й усього континенту.
Нововиявлені таксони отримали латинські назви: *Staelia fimbriata*, *Wedelia riopardensis*, *Eriope carpotricha* та *Microlicia geraizeira*. Їхнє місцезнаходження було встановлено у районах Серрас-дас-Маромбас та Серра-Нова. Ці території відомі своїми унікальними рослинними угрупованнями, які називають Кампос-Рупестрес. Ці спільноти процвітають на високогірних кам’янистих або піщаних ґрунтах, що створює специфічні умови для формування ендемічної флори.
Особливе занепокоєння викликає доля двох із цих видів, а саме *Staelia fimbriata* та *Eriope carpotricha*. Вони є мікроендеміками виключно Серрас-дас-Маромбас, і, що є критично важливим, наразі не охоплені жодними офіційними природоохоронними зонами. Попередня оцінка, здійснена Міжнародним союзом охорони природи (МСОП), вже надала статус «На межі повного зникнення» (Critically Endangered) трьом із чотирьох нових видів: *Staelia fimbriata*, *Eriope carpotricha* та *Wedelia riopardensis*. Такий високий ступінь ризику зумовлений вкрай обмеженими розмірами їхніх популяцій.
Ці наукові відкриття є потужним сигналом і вимагають негайного перегляду існуючих підходів до збереження природи. Виявлення чотирьох нових видів, які одразу опинилися під критичною загрозою зникнення, підкреслює ширшу, системну проблему: біологічна цінність, яка не закріплена у системі захисту, наражається на неминучий ризик втрати. Це вимагає рішучих дій на державному та регіональному рівнях.
У зв'язку з цим, зусилля зі збереження, які координуються такими структурами, як Територіальний план дій (PAT) Espinhaço Mineiro, набувають першочергового значення. Цей план, координацію якого здійснює Державний лісовий інститут (IEF) Мінас-Жерайс, має чіткий часовий горизонт — він діє до 2025 року. Його ключова мета — забезпечити збереження 24 видів, класифікованих як «CR Gaps». Ця категорія включає критично зникаючі види, які, попри свою вразливість, не охоплені жодними офіційними інструментами захисту. Серед цих пріоритетних об'єктів, що потребують термінового втручання, — 19 видів флори.
Турбота про найменш захищені елементи флори зміцнює всю екосистему в цілому, частиною якої є і людство. Визнання та захист цих нових, вразливих видів перетворює потенційну екологічну втрату на можливість для сталого процвітання, що досягається завдяки свідомим та рішучим природоохоронним заходам.