Команда японських науковців, очолювана ботаніком Кендзі Суецугу з Університету Кобе, здійснила справжній прорив у ботаніці, ідентифікувавши новий рід судинних рослин. Ця подія стала першим подібним відкриттям на території Японії, починаючи з 1930 року. Дослідження зосереджене на мікогетеротрофних видах — рослинах, які повністю відмовилися від процесу фотосинтезу і отримують усі необхідні поживні речовини виключно від ґрунтових грибів. Ці так звані «примарні квіти» є важливим індикатором здоров’я лісових екосистем, оскільки їхнє виживання нерозривно пов’язане зі стабільністю підземних грибних мереж.
Офіційний опис рослини, що отримала назву *Relictithismia kimotsukiensis*, відбувся у 2024 році, що й ознаменувало цю надзвичайно рідкісну подію. Еколог-консультант Ясунорі Накамура, який брав участь у відкритті, назвав знахідку «майже дивовижною», підкреслюючи, наскільки малодослідженим залишається біорізноманіття нашої планети. Назва нового роду, *Relictithismia*, вказує на його «реліктовий» статус, тоді як японська назва «мудзина-но-сёкудай» («канделябр борсука») відображає його спорідненість із родом *Thismia*. Варто зазначити, що востаннє новий рід судинних рослин був визнаний у Японії ще в 1930 році, коли було відкрито *Japonolirion*.
Унікальність *R. kimotsukiensis* полягає в особливостях його морфології. Ця рослина часто цвіте під шаром лісової підстилки або навіть не піднімається над поверхнею ґрунту. Ймовірно, це є адаптацією, пов'язаною із забезпеченням самозапилення. Її відмінні риси, зокрема наявність шести вільних тичинок, що контактують із приймочкою маточки, не зустрічаються в жодному з п’яти раніше відомих родів родини Thismiaceae. Це відкриття пропонує гіпотетичний еволюційний місток між родами, що дивергували раніше, та родом *Thismia*.
Доля цих виняткових організмів залишається вкрай нестійкою. На сьогодні відомо лише про п’ять особин *Relictithismia kimotsukiensis*. Така критично мала кількість вимагає негайної розробки заходів зі збереження, спрямованих на протидію втраті середовища існування та кліматичним змінам. Інший вразливий вид, *Monotropastrum kirishimense*, також перебуває під загрозою: виявлено менше 20 особин, які розподілені лише по 10 популяціях у західній Японії. Загалом, близько половини з приблизно 100 відомих видів родини Thismiaceae відомі лише за місцем першого виявлення, іноді навіть лише за єдиним екземпляром.
Дослідження отримують значний імпульс завдяки активній участі громадськості. Любителі-натуралісти відіграли ключову роль, наприклад, у повторному виявленні виду *Thismia kobensis* у 2021 році, який вважався вимерлим з 1999 року. Професор Суецугу, який за останнє десятиліття сам відкрив та описав 10 раніше невідомих видів мікогетеротрофів, тепер спрямовує свої зусилля на вивчення підземних грибних мереж. Він прагне розшифрувати біохімічні процеси, що лежать в основі еволюційного переходу до повної мікогетеротрофії.