Громада Оахаки запровадила повну заборону на видобуток копалин задля захисту природних ресурсів

Аграрна громада Сан-Хуан-Коатекас-Альтас, розташована в стратегічно важливому регіоні Центральних Долин мексиканського штату Оахака, 1 лютого 2026 року офіційно оголосила про запровадження тотальної заборони на будь-яку гірничодобувну діяльність на своїй території. Це історичне рішення було не просто проголошене, а юридично інкорпороване в общинний статут, що створило надійний правовий та соціальний бар'єр проти експлуатації надр видобувними корпораціями. Як повідомляє організація Educa, відповідну постанову ухвалили під час аграрних зборів, які є найвищим органом влади та прийняття рішень у цій громаді.

Представники народу сапотеків обґрунтували такий радикальний крок агресивним просуванням гірничодобувних проєктів, зокрема ініціативи San José, яку місцеве населення розцінює як пряму загрозу цілісності регіональної екосистеми та недоторканності своїх сакральних і культурних просторів. Головним каталізатором протесту стало критичне зниження рівня води в місцевих колодязях — явище, яке жителі безпосередньо пов’язують із поточною діяльністю промислових підприємств. У Центральних Долинах Оахаки, де спостерігається найвища концентрація видобувних ліцензій, близько 80% земель було передано під розробку канадським та американським компаніям, серед яких провідні ролі відіграють Fortuna Silver Mines та Gold Resource Corp (GRC).

Ухвалена декларація недвусмісно підтверджує намір громади захищати свої землі, священні місця, автентичне насіння, а також унікальну флору та фауну, що є фундаментом самобутності народу сапотеків. Вперше в історії общинного Статуту було формально закріплено роль жінок як ключових охоронниць спільних благ, водних ресурсів, рідної мови та традиційних практик. Таким чином, Сан-Хуан-Коатекас-Альтас приєднується до дедалі більшої коаліції громад Оахаки, які успішно проголосили свої території вільними від гірничодобувних операцій, реалізуючи своє законне право на самовизначення.

У ширшому контексті регіональних екологічних ініціатив, у бразильському штаті Гояс продовжує активно розвиватися Екомузей Серрадо Лаїс Адерне. Ця інституція функціонує як «живий музей», головною метою якого є збереження біорізноманіття біома Серрадо — другої за величиною савани в Латинській Америці, що налічує близько 12 000 видів рослин. Проєкт, концептуально побудований на тріаді «територія, спадщина та громада», спрямований на поширення позитивного досвіду захисту довкілля. Екомузей, названий на честь видатної діячки культури Лаїс Адерне, охоплює сім муніципалітетів і залишається ключовим об'єктом для академічних досліджень штату у 2026 році.

Водночас в аргентинській провінції Сан-Хуан зміцнюється виробничий ланцюжок виготовлення борошна з плодів ріжкового дерева (альгарроби), що свідчить про відродження інтересу до цього традиційного продукту. Агротехнічна школа Вальє-Фертіль наразі модернізує свої приміщення для нарощування обсягів органічного виробництва борошна, підтримуючи принципи сталого збору стручків. Нещодавно школа придбала 1 300 кілограмів сировини у місцевих виробників, а ціна за кілограм борошна цього року становить 15 000 песо. У провінції Формоса, зокрема в районі Ель-Потрільо, понад 700 родин беруть участь у зборі врожаю, що дозволило сформувати внутрішній економічний цикл; за останній сезон було вироблено близько чотирьох з половиною тонн борошна.

Події в Оахаці, Гоясі та Сан-Хуані демонструють чітку тенденцію: місцеві спільноти дедалі активніше застосовують юридичні механізми та традиційні знання для захисту своїх природних і культурних активів від зовнішнього тиску. Незалежно від того, чи йдеться про протидію промисловому видобутку копалин, чи про перехід до сталих форм сільського господарства, громади доводять свою здатність самостійно визначати майбутнє власних територій.