Секрет Точності Майя: Як 260-денний Календар Керував Прогнозами Сонячних Затемнень

Нове наукове дослідження, опубліковане у виданні Science Advances 22 жовтня 2025 року, розкрило глибину астрономічних знань стародавньої цивілізації майя, зокрема їхню здатність із вражаючою точністю передбачати сонячні затемнення. Вчені Джон Джастесон з Університету Олбані та Джастін Лоурі з SUNY Платтсбург проаналізували таблицю затемнень у Дрезденському кодексі — одному з небагатьох збережених ієрогліфічних манускриптів доби Посткласичного періоду.

Центральним елементом цього небесного розрахунку виявився їхній 260-денний ритуальний календар, відомий як Цолькін. Дослідники встановили, що 405 місячних місяців, кожен з яких триває приблизно 29,530589 дня, ідеально корелюють із 46 повними циклами 260-денного Цолькіна. Ця гармонізація, що охопила 145 сонячних затемнень, видимих у регіоні майя між 350 та 1150 роками нашої ери, дозволила їм виявляти повторювані закономірності, необхідні для прогнозування. Аналіз показав, що таблиця спочатку фіксувала місячні місяці, але була адаптована для передбачення саме сонячних явищ, вимагаючи тонкого налаштування для компенсації розбіжностей між місячним та сонячним циклами.

Секрет довготривалої точності полягав у геніальній методології, яка виходила за межі простого повторення циклу. На відміну від попередніх припущень, астрономи застосовували складну систему «скидання» або накладання таблиць. Вони встановлювали нову початкову точку за 223 або 358 місяців до завершення старої, що дозволяло усувати накопичені астрономічні похибки. Цей підхід, що вимагав математичної майстерності, порівнянної з досягненнями вавилонських чи грецьких астрономів, забезпечував надійність системи протягом століть.

Ці відкриття підкреслюють не лише роль Цолькіна в астрономії, а й його нерозривний зв'язок із суспільними та релігійними діяннями. Цолькін, що означає «рахунок днів», використовувався для визначення сприятливих дат, і його елементи досі застосовуються громадами майя в Гватемалі та Мексиці. Це свідчить про те, що їхні розрахунки були життєво важливими орієнтирами для організації буття та розуміння космічного порядку, що могло включати й ритуальні практики під час затемнень.