Срібний келих переосмислено як найдавніше зображення Космосу, що передує Вавилонському міфу

Срібний келих заввишки приблизно вісім сантиметрів, знайдений у 1970 році поблизу джерела Айн-Самія біля Кафр-Маліка на Західному березі, нині переосмислюється дослідниками як потенційно найдавніше відоме візуальне зображення космосу. Цей унікальний артефакт датується Середнім бронзовим віком, охоплюючи період приблизно з 2500 по 2000 рр. до н.е. Особливо важливо, що цей об’єкт є єдиним предметом розкоші, знайденим у південному Леванті, який належить саме до цього історичного проміжку.

Новий, ґрунтовний аналіз, опублікований у фаховому виданні Журнал Товариства стародавнього Близького Сходу “Ex Oriente Lux”, висуває гіпотезу, що викарбувані рельєфні мотиви ілюструють фундаментальний перехід від первісного хаотичного стану до впорядкованого всесвіту. У центрі цього зображення стоїть генезис та щоденний шлях сонця. Така інтерпретація різко контрастує з попередніми науковими припущеннями, які помилково пов’язували ці образи з вавилонським міфом про створення світу, відомим як «Енума Еліш».

Важливо пам'ятати, що «Енума Еліш» був складений значно пізніше, приблизно через тисячоліття, близько 1200 р. до н.е. Сцени, представлені на келиху, натякають на мирний процес упорядкування, що є суттєвою відмінністю від жорстокої божественної боротьби, описаної в пізнішому міфі. Таким чином, келих пропонує набагато давнішу, менш конфліктну модель світобудови.

Іконографія келиха надзвичайно багата і включає небесні символи, зображення божеств, химер та змій, розподілені між двома чіткими сценами. Ключовим доказом, що підтримує космологічне прочитання, є ідентифікація Небесного човна у формі півмісяця. Дослідники переконані, що цей човен, який несуть дві божественні фігури, символізує складний божественний апарат, призначений для транспортування сонця і місяця через небесний простір. Ця суттєва переоцінка підвищує статус келиха з Айн-Самії: він перестає бути просто регіональною цікавинкою і стає, можливо, найдавнішим у світі художнім свідченням систематичного пояснення походження та структури Всесвіту.

Вчені, виходячи з аналізу стилістики, припускають, що келих, ймовірно, був задуманий художником, який працював у межах Аккадської імперії протягом 23-го століття до н.е. Його виготовлення, ймовірно, відбулося руками срібляра у північній Сирії, після чого він був транспортований і похований в елітній гробниці на південному Леванті приблизно у 2200 році до н.е. Ця точна хронологічна прив’язка підтверджується порівняльними доказами. Наприклад, призма Лідар-Хьоюк, знайдена в Шанлиурфі, Туреччина, демонструє схожі космологічні символи і датується періодом між 2000 і 1600 рр. до н.е. Крім того, мотив небесного човна знаходить свої паралелі у відомих рельєфах хетського скельного святилища в Язиликаї, які були створені близько 1200 року до н.е., підкреслюючи стійкість цього символізму.

Келих був виявлений під час розкопок у гробниці 204/204а. Поруч із ним знаходилися шістнадцять керамічних посудин та бурштинові намистини, що свідчить про високий статус похованої особи. На сьогоднішній день артефакт перебуває на постійній експозиції в Музеї Ізраїлю, куди він був переданий у тимчасове користування. Новий, глибокий аналіз позиціонує цей унікальний об’єкт як життєво важливий вузол для розуміння ранньої інтелектуальної історії Близького Сходу. Він слугує мостом, що з’єднує месопотамські концептуальні основи, левантійські поховальні звичаї та стародавні єгипетські культи сонця, демонструючи складну мережу культурних обмінів у давнину.