Північний магнітний полюс Землі продовжує свою непередбачувану подорож, віддаляючись від Канади та прямуючи до Сибіру. Цей динамічний зсув, що спостерігається з 1990-х років, вимагає постійного моніторингу та адаптації наших навігаційних систем.
Історично, з моменту першої ідентифікації Джеймсом Кларком Россом у 1830 році, Північний магнітний полюс знаходився на території Нунавуту в Канаді. Однак, за останні десятиліття його швидкість руху значно зросла. Якщо раніше вона становила 10-15 км на рік, то в певні періоди сягала 55 км на рік, хоча останнім часом спостерігається сповільнення до приблизно 25 км на рік. Вчені пояснюють це явище складними процесами, що відбуваються у рідкому зовнішньому ядрі Землі, де потоки розплавленого заліза та нікелю генерують магнітне поле планети. Зокрема, вважається, що взаємодія двох магнітних «згустків» під Канадою та Сибіром впливає на траєкторію полюса, створюючи своєрідне «магнітне перетягування канату». Нині ділянка під Сибіром посилюється, тоді як канадська слабшає, що й спричиняє зміщення полюса на схід.
Цей безпрецедентний рух магнітного полюса має прямий вплив на точність навігаційних систем, включаючи GPS, які широко використовуються в авіації, морському транспорті, автомобільній навігації, а також у військовій та науковій сферах. Для забезпечення надійності цих систем необхідно регулярно оновлювати Всесвітню магнітну модель (WMM). Останнє оновлення, WMMHR2025, було випущено у грудні 2024 року і діятиме до кінця 2029 року, враховуючи останні дані про прискорений рух полюса. Необхідність своєчасного оновлення карт та програмного забезпечення навігаційних пристроїв є критично важливою для уникнення помилок у визначенні місцезнаходження. Це стосується як повсякденного використання смартфонів, так і складних систем керування літаками та кораблями.
Наприклад, через зміщення магнітних полюсів деякі аеропорти вже коригували позначення злітно-посадкових смуг, які базуються на магнітному азимуті. Рух магнітного полюса є природним геологічним процесом, який свідчить про динамічність нашої планети. Хоча вчені не можуть точно передбачити майбутні зміни, вони постійно працюють над вдосконаленням моделей для кращого розуміння та прогнозування цих явищ. Це нагадує про важливість адаптації та готовності до змін у світі, що постійно розвивається, підкреслюючи нашу взаємозв'язок із природними процесами Землі.