У вересні 2025 року журналіст і історик Лоран Тестот разом із картографом та автором Перріном Ремонте представлять свою нову роботу "Наш слід на Землі - Карти та інфографіка для розуміння антропоцену", видану Armand Colin. Ця книга пропонує візуальне дослідження впливу людства на планету, демонструючи, як наша діяльність трансформувала довкілля за допомогою карт та інфографіки.
Лоран Тестот, відомий своєю попередньою працею "Катаклізми. Екологічна історія людства", та Перрін Ремонте, який відзначається чутливим та поетичним підходом до географії, об'єднали свої зусилля, щоб представити унікальний погляд на антропоцен. Тестот підкреслює, що антропоцен є "магічним рецептом", за допомогою якого людство змінило Землю, всюдисуще вводячи пластик та змінюючи розподіл тварин. Він розглядає цю концепцію як свідчення нашої здатності формувати навколишнє середовище.
Він також додає, що антропоцен дозволяє розмірковувати про "добрий антропоцен", сумісний з нашими цінностями та імперативами виживання, наголошуючи, що ми деградуємо придатність Землі для життя для себе та майбутніх поколінь. Ремонте пояснює, що карти мають силу пов'язувати розрізнені точки та елементи, які ми зазвичай не бачимо разом. Вони синтезують та полегшують розуміння складних даних, пропонуючи новий погляд на екологічні проблеми.
Ця книга є запрошенням усвідомити масштаб нашого впливу на планету та розглянути альтернативи для більш сталого майбутнього. Концепція антропоцену, хоча ще офіційно не оформлена геологічними органами, означає період, коли вплив людини став домінуючою силою, що формує системи Землі. Ця епоха характеризується глибокими змінами клімату, біорізноманіття та доступності ресурсів, спричиненими діяльністю людини. Вчені обговорювали точну початкову точку антропоцену, причому деякі припускають походження ще з раннього землеробства або навіть вимирання мегафауни, тоді як інші вказують на Промислову революцію або середину 20-го століття, позначену такими подіями, як випробування Трініті та подальше "Велике прискорення" людського впливу. Візуалізації людського впливу розкривають масштаби нашої модифікації планети. За оцінками, майже 95% поверхні Землі демонструє певну форму людської модифікації, причовму 85% мають докази множинних впливів. Ці модифікації охоплюють різні категорії, включаючи людські поселення, сільське господарство, транспорт, видобуток корисних копалин та виробництво енергії. Найменш модифікованими біомами, як правило, є тундра, бореальні ліси та пустелі, тоді як тропічні сухі широколисті ліси та помірні луки є одними з найбільш сильно модифікованих. Картування "Людського сліду" кількісно визначає цей вплив, враховуючи такі фактори, як щільність населення, трансформація земель та доступ людини через інфраструктуру, таку як дороги.