Окислення світового океану досягло критичного рівня безпеки для морських екосистем, що становить серйозний виклик для стабільності планети. Згідно з останнім звітом Потсдамського інституту дослідження кліматичного впливу (PIK), концентрація арагоніту в океанах впала нижче 80% від доіндустріальних показників. Це означає, що сьомий з дев'яти визначених «планетарних меж» був перетнутий, що підкреслює нагальну потребу в діях.
Концепція «планетарних меж», запроваджена у 2009 році, окреслює дев'ять ключових процесів, що забезпечують стабільність Землі. До цього моменту вже було порушено шість таких меж, включаючи зміну клімату, втрату біорізноманіття та порушення біогеохімічних циклів. Окислення океану, спричинене переважно поглинанням вуглекислого газу (CO2) від спалювання викопного палива, тепер визнано значною загрозою для здоров'я планети.
З початку індустріальної ери pH поверхні океану знизився приблизно на 0,1 одиниці, що еквівалентно збільшенню кислотності на 30-40%. Це становить серйозну небезпеку для організмів, які формують свої оболонки або скелети з карбонату кальцію, таких як корали, молюски та важливі види планктону. Поступове зникнення цих організмів може призвести до порушення харчових ланцюгів і вплинути на продовольчу безпеку прибережних громад.
Окрім окислення океану, серед шести інших порушених планетарних меж значаться зміна клімату, вирубка лісів, втрата біорізноманіття, поширення синтетичних хімікатів (включно з пластиком), дефіцит прісної води та порушення балансу азотного циклу. Дві межі, які ще не перетнуті, стосуються аерозолів в атмосфері (забруднення повітря) та рівня озону в стратосфері.
Згідно з дослідженнями, опублікованими в журналі Nature Climate Change, навіть незначне зниження pH океану може мати каскадні наслідки для морських харчових мереж. Наприклад, дослідження показали, що підвищена кислотність впливає на здатність деяких видів риб знаходити їжу та уникати хижаків, що може призвести до зменшення їх популяцій. Це підкреслює, наскільки взаємопов'язані земні системи і як важливо комплексно вирішувати екологічні проблеми для забезпечення сталого розвитку планети.
Зростаюче окислення океанів вимагає негайного скорочення викидів CO2 та посилення заходів із захисту морських екосистем. Такі ініціативи, як створення морських природоохоронних територій (MPA) та ратифікація міжнародних угод, наприклад, Договору про високі моря, є важливими кроками. Однак для пом'якшення наслідків окислення та збереження морського біорізноманіття необхідні більш швидкі та скоординовані дії на глобальному рівні. Це вимагає переосмислення нашого ставлення до природних ресурсів та усвідомлення того, що здоров'я океанів безпосередньо впливає на добробут людства.