Земна кора перебуває у стані постійного руху, де тектонічні плити повільно розходяться, перекроюючи карту нашої планети протягом мільйонів років. Ці геологічні процеси активно відбуваються в різних куточках світу, свідчачи про масштабні трансформації географії Землі.
Одним із найяскравіших прикладів є Східно-Африканський рифт – гігантська тріщина, що простягається приблизно на 6400 км від Ефіопії до Мозамбіку. Ця система розломів, яка існує близько 25 мільйонів років, призводить до поступового відділення Сомалійської плити від Нубійської. Нові дані свідчать про прискорення цього процесу, і він може відбутися вже за 1-5 мільйонів років. Щорічно розрив між плитами збільшується на 0,8–2,5 см, що призведе до утворення нового океану. За прогнозами геологів, східна частина Африки може стати величезним островом.
Іншим свідченням динамічності нашої планети є Ісландія, розташована на межі Євразійської та Північноамериканської тектонічних плит. Ці плити розходяться зі швидкістю близько 2,5 см на рік, що призводить до розширення острова. Це унікальне місце, де можна спостерігати за розходженням тектонічних плит, приваблює численних туристів.
На півдні Землі, під крижаним покривом Антарктиди, ховається мережа прихованих рифтових долин. Науковці ще мало вивчили ці утворення, але не виключають можливості формування тут нового океану в майбутньому.
Байкальський рифт у Євразії, глибина якого сягає 2000 км, також є частиною глобальних геологічних змін. Хоча сейсмічна активність у регіоні останнім часом знизилася, повертаючись до середніх показників у 700-800 підземних поштовхів на місяць, сам рифт продовжує формувати ландшафт.
Як казав давньогрецький філософ Геракліт: «Все тече, все змінюється». Це прислів'я якнайкраще описує постійні трансформації Землі. Для нас мільйон років – це вічність, але для планети це лише мить. Континенти продовжують свою подорож, океани розширюються, а на місці звичних ландшафтів з'являються нові моря. Можливо, через мільйони років хтось, гортаючи атлас, здивується: «А колись на місці Сибірського океану був лише Байкал – прекрасне й глибоке озеро».