Астрономи NASA підтвердили, що космічний об'єкт 2025 TF, який за розмірами можна порівняти з диваном, здійснив близький проліт повз нашу планету. Це сталося у вівторок, 30 вересня 2025 року, о 20:49 за східним часом США (1 жовтня о 00:49 за Гринвічем). Об'єкт пролетів на відстані приблизно 400 кілометрів від Землі, що відповідає висоті орбіти Міжнародної космічної станції (МКС).
Цей проліт, хоч і був надзвичайно близьким, не є рекордним. У 2020 році астероїд 2020 VT4 пройшов на відстані лише 370 кілометрів від Землі, і, як пояснювали в Європейському космічному агентстві, його вдалося виявити лише після того, як він вже минув нашу планету. Астероїд 2025 TF має діаметр від 1,2 до 2,7 метра, що за космічними мірками вважається невеликим. Його ідентифікували астрономи з Catalina Sky Survey 1 жовтня о 02:35 за східним часом США, через кілька годин після максимального зближення.
За даними Центру досліджень об'єктів, що зближуються із Землею (CNEOS) при Лабораторії реактивного руху NASA, траєкторія прольоту астероїда проходила над Антарктидою на висоті близько 423 кілометрів над поверхнею планети. Важливо зазначити, що розрахунки мають певний ступінь невизначеності, який залежить від точності методів спостереження.
Незважаючи на близькість, астероїд 2025 TF не становив жодної загрози. Ця подія підкреслює важливість удосконалення систем виявлення космічних об'єктів, адже подібні небесні тіла іноді вдається зафіксувати лише після їхнього прольоту повз Землю. Система NASA Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System (ATLAS) була оновлена до чотирителескопної мережі, що дозволяє їй сканувати все темне небо кожні 24 години для надання ранніх попереджень про потенційно небезпечні космічні камені. Поточні дослідження, включаючи зусилля вчених з MIT, спрямовані на покращення виявлення менших астероїдів, що підкреслює відданість людства планетарній обороні.
Подібні події нагадують про динамічну природу нашої Сонячної системи та про те, що Земля постійно перебуває в русі крізь космічний простір, де зустрічі з малими тілами є неминучими. Це стимулює людство до розвитку технологій, що дозволяють краще розуміти та взаємодіяти з космічним оточенням, перетворюючи потенційні виклики на можливості для наукового прогресу та підвищення обізнаності про наше місце у Всесвіті.