Унікальне Відкриття у Морі Ведделла: Колонія Риб, Організована за Геометричними Законами

У жовтні 2025 року, під час пошукової місії, спрямованої на виявлення легендарного судна Шеклтона «Ендьюранс» у водах моря Ведделла, британські дослідники здійснили дивовижне відкриття. Їхні автономні підводні апарати зафіксували не просто скупчення, а гігантську колонію антарктичного жовтого нототена (Lindbergichthys nudifrons). Що вразило науковців, так це те, що ця спільнота була організована у надзвичайно складні геометричні структури. Ця знахідка, зроблена в одному з найбільш віддалених та суворих куточків планети, розширює наше розуміння стійкості та взаємозв'язків, які існують у полярних екосистемах.

Підводні роботи задокументували понад 1000 риб'ячих гнізд. Кожне з цих місць розмноження перебувало під пильною охороною дорослої особини, яка захищала ікру. Ці структури, що нагадують підводні житлові квартали, розташовувалися не хаотично, а утворювали чіткі, повторювані візерунки. Серед зафіксованих форм були: «Кластер», «Півмісяць», «Лінія», «Овал», «Гострий U» та «Одиночні». Науковці припускають, що така висока щільність кластеризації є витонченою стратегією виживання, своєрідним колективним захистом від хижаків. Особини, розташовані в центрі, отримують перевагу, будучи прикритими своїми сусідами. Це явище наочно демонструє, як навіть в умовах екстремального холоду процвітають складні форми співпраці.

Море Ведделла, де було зроблено це відкриття, вже давно є предметом активних дискусій щодо необхідності посилення його природоохоронного статусу. Ця знахідка, яка підтверджує існування унікального та вразливого біорізноманіття, є вагомим аргументом на користь надання цьому району статусу Морської Охоронюваної Території (МОТ). Ініціатива зі створення МОТ у морі Ведделла, вперше висунута Німеччиною у 2018 році, має на меті збереження понад 2 мільйонів квадратних кілометрів практично незайманої морської природи. Проте доля цієї величезної території досі не вирішена одноголосно серед усіх членів Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (АНТКОМ).

Цікаво, що ділянка, де були виявлені ці упорядковані місця розмноження, стала доступною для досліджень лише після значної події 2017 року. Тоді від шельфового льодовика Ларсен С відколовся айсберг А68 площею 5800 квадратних кілометрів, відкривши раніше приховані глибини. Це відкриття підкреслює, як зміни у навколишньому середовищі, спричинені кліматичними зрушеннями, можуть ненавмисно розкривати невідомі аспекти життя нашої планети. Дослідники, зокрема вчені з Університету Ессекса, наголошують, що ці структуровані зони розмноження є критичним свідченням існування унікальних екосистем, які потребують негайного захисту. Таким чином, виявлення цих упорядкованих «підводних районів» слугує потужним каталізатором для переосмислення нашого підходу до збереження крихкого балансу життя в південних широтах.