Поглиблення внутрішніх розломів льодовика Туейтса прискорює його деградацію

Внутрішній тиск у льодовику Туейтса, відомому як «Льодовик Судного дня», продовжує стрімко зростати. Вчені попереджають, що це посилення напруги передвіщає значно швидший колапс льодового масиву та несе серйозні, довгострокові наслідки для берегових ліній по всьому світу. Супутникові дані, підтверджені польовими дослідженнями, чітко демонструють, що лабіринтоподібна мережа тріщин і розломів у крижаній структурі не лише поглиблюється, але й активно розширюється.

Ці внутрішні фісури слугують прямими каналами, через які тепліші океанічні води отримують доступ до основи льодовика, спричиняючи інтенсивне танення знизу та критично підриваючи його загальну структурну цілісність. Цей процес внутрішнього руйнування, що відбувається в глибинах льодовика, нині, схоже, став домінуючим чинником нестабільності. Його вплив значно перевершує зовнішнє танення, спровоковане загальним потеплінням океану.

Якщо весь лід, що міститься у Туейтсі, повністю вивільниться, це може підняти глобальний рівень моря на 65 сантиметрів. Льодовик Туейтса, який за своєю шириною можна порівняти з територією Великої Британії, має критичне значення не лише сам по собі. Він діє як ключова опора, підтримуючи сусідні крижані масиви Західної Антарктиди. Його неминучий обвал може спровокувати неконтрольовану ланцюгову реакцію, що призведе до значного прискорення втрати льоду в усьому регіоні.

Детальні дослідження, проведені за допомогою високотехнологічного підводного робота Icefin, який зміг проникнути на глибину до 607 метрів під шельфовий лід, виявили ще один тривожний аспект: накопичення солі в цих глибоких розколинах також сприяє прискореній деградації. Науковці з престижного Університету штату Пенсільванія розробили інноваційний метод аналізу, який базується на даних, зібраних супутником NASA ICESat-2 протягом періоду 2018–2024 років. Результати цього аналізу однозначно вказують, що східна частина шельфового льодовика Туейтса є найбільш вразливою і має найвищий ступінь розтріскування.

Дослідники, серед яких Шуцзе Вана, підкреслюють, що поведінка цих внутрішніх розломів є набагато складнішою та непередбачуваною, ніж це було змодельовано раніше, і їхнє стрімке зростання може небезпечно наблизити льодовик до критичної точки неповернення. Внесок льодовика Туейтса у загальне підвищення рівня моря вже зараз становить приблизно 4% щорічно, оскільки він скидає в океан мільярди тонн криги.

Якщо шельфовий льодовик, який наразі виконує функцію природної дамби, що стримує основний масив, зруйнується, потенційний внесок льодовика у підвищення рівня моря може зрости аж на 25%. Учасники Міжнародного співробітництва по льодовику Туейтс (ITGC), проєкт якого було започатковано у 2018 році, зазначають, що ці відкриття щодо складної внутрішньої структури льоду — чи то мережа прихованих підльодовикових озер, чи асиметрія тріщин — вимагають від наукової спільноти кардинального переосмислення динаміки планетарних систем та нашого розуміння місця людства в цих глобальних процесах.