Шестимільйонний лід Антарктиди: Вікно у кліматичну історію теплої епохи

Міжнародна наукова група здійснила значний прорив у Східній Антарктиді, в регіоні Аллан-Хіллс. Дослідникам вдалося видобути зразки льоду, чий вік був безпосередньо датований шістьма мільйонами років. Це монументальне відкриття, реалізоване завдяки спільним зусиллям учасників колаборації COLDEX, надає вченим безпрецедентну можливість для глибокого вивчення кліматичної динаміки нашої планети та розуміння минулих теплих епох. Результати цього важливого дослідження, що відкриває нове вікно у палеокліматологію, були опубліковані на сторінках авторитетного видання Proceedings of the National Academy of Sciences.

Керівництво цим амбітним проєктом взяли на себе Сара Шеклтон з Океанографічного інституту Вудс-Хоул та Джон Хіггінс із Принстонського університету. Палеокліматолог Ед Брук, який також є директором COLDEX, відверто визнав, що початкові очікування команди були знайти лід, вік якого не перевищував би трьох мільйонів років. Таким чином, знахідка, датована шістьма мільйонами років, перевершила всі попередні прогнози та стала справжньою сенсацією. Цей стародавній лід, який вчені метафорично називають «бібліотекою кліматичних знімків», є приблизно у шість разів давнішим за будь-які раніше видобуті крижані керни. Він зберігає атмосферний склад тієї далекої епохи у мікроскопічних бульбашках повітря, наче капсула часу.

Кліматичний період, до якого належать ці зразки, був відзначений суттєво вищими глобальними температурами та значно вищим рівнем Світового океану порівняно із сучасними показниками. Вивчення цих шарів має вирішальне значення для розуміння того, як функціонувала Земля в умовах, що можуть настати у майбутньому. Аналіз ізотопів кисню, проведений у цих найдавніших шарах, дозволив вперше безпосередньо виміряти довгострокову тенденцію охолодження Антарктиди. Згідно з отриманими даними, за останні шість мільйонів років температура в регіоні Аллан-Хіллс знизилася приблизно на 12 градусів Цельсія, що дає чітке уявлення про масштаби кліматичних змін на континенті.

Феномен збереження настільки давніх крижаних шарів близько до поверхні пояснюється унікальними географічними та метеорологічними умовами цієї місцевості. Команда COLDEX, що об’єднує п'ятнадцять американських науково-дослідних інститутів під егідою Університету штату Орегон, застосувала новаторську, нетрадиційну тактику буріння. Замість того, щоб проникати глибоко в льодовиковий щит, вони зосередилися на неглибокому бурінні, витягуючи зразки зі свердловин глибиною лише 100–200 метрів на периферії. Це стало можливим завдяки рідкісному поєднанню факторів: складному гірському рельєфу, який впливає на динаміку льоду; екстремальному холоду, що значно уповільнює його рух; та постійним інтенсивним вітрам, які ефективно здувають свіжий сніг, оголюючи старіші шари.

Саме ці сприятливі умови сприяють виходу на поверхню найдавніших пластів льоду, що робить Аллан-Хіллс ідеальною природною лабораторією для палеокліматичних досліджень. Основна мета, яку ставлять перед собою дослідники, полягає у детальному відтворенні історичних концентрацій парникових газів, а також теплового вмісту океанів у ту далеку епоху. Отримання таких важливих орієнтирів є критично необхідним для формування більш точного розуміння майбутніх кліматичних траєкторій нашої планети. Вивчення цих законсервованих моментів минулого дозволяє світовій спільноті більш виважено підходити до сучасних кліматичних викликів, усвідомлюючи, що навіть найбільш стійкі природні структури, як-от Антарктичний льодовиковий щит, схильні до значних і незворотних трансформацій.