Монументальне відкриття: Гранітний щит під льодовиком Пайн-Айленд переписує історію Західної Антарктиди

У жовтні 2025 року науковий світ отримав вагомі докази існування колосальних геологічних утворень, прихованих під крижаним покривом Західної Антарктиди. Це відкриття має потенціал кардинально змінити наше розуміння льодовикової динаміки. Дослідники з Британської антарктичної служби (BAS) офіційно оголосили про знахідку монументальної гранітної плити, яка простягається приблизно на 100 кілометрів. Ця масивна формація залягає безпосередньо під критично важливою лінією зіткнення льодовика Пайн-Айленд із морським дном. Товщина цього підлідного щита оцінюється у вражаючі 7 кілометрів. Саме ця структура, що є справжнім геологічним гігантом, виявилася ключем до розгадки походження рожевих гранітних валунів, які раніше були знайдені на вулканічних вершинах гір Гудзин, розташованих неподалік.

Ці окремі камені, що разюче контрастували з навколишнім ландшафтом, тривалий час залишалися справжньою геологічною загадкою для вчених. Тепер дослідники змогли встановити їхній безпосередній зв'язок з єдиним похованим масивом, зіставивши їхнє розташування з гравіметричними аномаліями, які були високоточно зафіксовані під час аерофотозйомки. Радіоізотопний аналіз чітко показав, що сам граніт сформувався у Юрський період, приблизно 175 мільйонів років тому. Це робить його значно старішим за більшість навколишніх порід регіону. Цей прорив став можливим завдяки застосуванню передових аерокосмічних технологій, зокрема, високоточних вимірювань гравітації, зібраних з борту спеціалізованих літаків, включаючи Twin Otter.

Доктор Том Джордан, який був провідним автором цього дослідження, підкреслив, що ця знахідка надає безцінне розуміння внутрішньої динаміки антарктичного ландшафту. Розуміння геології підлідного ложа є критично важливим, оскільки саме воно визначає, як саме лід ковзає по своїй основі та яким чином відбувається дренаж талих вод. Ці фундаментальні фактори мають прямий вплив на швидкість втрати льоду в регіонах, що швидко змінюються, таких як льодовик Пайн-Айленд, який наразі є одним із найбільш інтенсивно танучих в усій Антарктиді, викликаючи серйозне занепокоєння світової спільноти.

Отримані дані мають вирішальне значення для кліматичних досліджень, оскільки вони дозволяють суттєво вдосконалити комп'ютерні моделі, що прогнозують поведінку льодовикового щита. Відповідно, це дає можливість точніше оцінювати глобальні ризики, пов'язані з неминучим підвищенням рівня Світового океану. Щоб налаштувати ці прогностичні інструменти, вчені використовують аналіз того, як лід рухався у минулому, наприклад, під час останнього льодовикового періоду, що відбувся близько 20 тисяч років тому. Виявлення подібних прихованих геологічних особливостей, як-от цей масивний гранітний щит, слугує не просто цікавим фактом, а важливим орієнтиром, що вказує на глибинні механізми, які керують станом льодовиків та, зрештою, кліматичною системою нашої планети.

Це відкриття ідеально вписується у загальну картину змін, що відбуваються у цьому регіоні. Раніші дослідження, датовані 2017 роком, вже виявили складний рельєф під льодовиком Пайн-Айленд, який впливає на його тертя та швидкість течії. Крім того, відомо, що витончення та відступ льодовика розпочалися ще в середині 1940-х років, що зазвичай пов'язують із зовнішніми кліматичними явищами. Таким чином, виявлення гранітної плити підтверджує фундаментальну істину: геологічна основа диктує умови для існування льодовикового покриву, а зовнішні кліматичні фактори лише активують цей прихований потенціал, прискорюючи процеси танення та деградації льодовиків.