Антарктичний бурштин: пряме свідчення давньої екосистеми зелених лісів Крейдового періоду

Вперше в історії науковці змогли підтвердити знахідку зразків бурштину на території Антарктиди. Ця подія стала вагомим матеріальним доказом того, що приблизно 90 мільйонів років тому, під час Крейдового періоду, тут процвітали пишні помірні ліси. Крихітні фрагменти бурштину, розмір яких не перевищував міліметра, були видобуті з морських відкладень. Роботи проводилися у 2017 році в Західній Антарктиді, в акваторії затоки Пайн-Айленд, де зразки залягали на глибині 946 метрів. Вилучення цих безцінних матеріалів здійснювалося з борту німецького науково-дослідного криголама під назвою «Полярна зірка» (Polarstern).

Знахідка отримала назву «бурштин із острова Пайн» на честь затоки, де її було виявлено. Цей бурштин перетворився на своєрідну капсулу часу, що зберегла свідчення про зовсім іншу, теплу епоху в історії континенту. Прямі матеріальні докази чітко вказують на те, що Антарктида тоді була домом для вологих хвойних лісів, де панували м’які зими, повністю вільні від льоду. Такий нехарактерний для сучасної Антарктиди клімат підтримувався завдяки значній концентрації вуглекислого газу в атмосфері, що спричиняло потужний природний парниковий ефект. Це цілком узгоджується із загальноприйнятими науковими уявленнями про набагато вищі глобальні температури, характерні для Крейдового періоду.

Ретельний лабораторний аналіз, деталі якого були оприлюднені на сторінках фахового видання Antarctic Science, дозволив ідентифікувати мікровключення в бурштині. Серед них виявилися залишки кори прадавніх дерев, а також чіткі ознаки патологічного виділення смоли. Останній факт є важливим: він свідчить про те, що дерева активно продукували смолу для загоєння ушкоджень, які могли бути спричинені шкідниками або частими лісовими пожежами. Такі пожежі були звичайним явищем у теплому кліматі тієї геологічної епохи. Крім самого бурштину, супутні знахідки, такі як скам’янілі спори, пилок та невеликий прошарок бурого вугілля, підтверджують існування надзвичайно різноманітних екосистем, до складу яких входили папороті та навіть квіткові рослини.

Отримані дані мають вирішальне значення для створення більш точних моделей кліматичних умов минулого Землі. Розуміння механізмів функціонування планети в умовах настільки радикально відмінного клімату надає вченим безцінну інформацію. Ця інформація є ключовою для адекватної оцінки сучасних кліматичних змін та прогнозування майбутнього. Це відкриття наголошує на тому, що навіть найбільш крижані ландшафти зберігають пам’ять про глибокі геологічні та екологічні трансформації, слугуючи нагадуванням про циклічність природних процесів та здатність Землі до кардинальних змін.