Десятирічні дані супутника CryoSat Європейського космічного агентства (ЄКА) виявили 85 раніше невідомих підльодовикових озер під Антарктидою, збільшивши загальну кількість відомих активних озер до 231. Дослідження, опубліковане в Nature Communications, також ідентифікувало п'ять нових взаємопов'язаних дренажних мереж. Місія CryoSat, що працює з 2010 року, використовує радіолокаційну альтиметрію для вимірювання змін висоти крижаного щита, виявляючи незначні коливання, які вказують на наявність прихованих озер. Аналіз даних за період з 2010 по 2020 роки дозволив дослідникам визначити ці озера, спостерігаючи локальні зміни поверхні льоду, яка піднімається при наповненні озера та опускається при його спорожненні. Цей метод виявився вирішальним для картографування та моніторингу підльодовикових озер, показуючи, що гідрологія під антарктичним льодом є більш динамічною, ніж вважалося раніше. Професор Анна Хогг з Університету Лідса підкреслила, що спостережувані зміни площ підльодовикових озер під час циклів наповнення та спорожнення демонструють цю підвищену динамічність, наголошуючи на необхідності подальшого моніторингу.
Дослідження зафіксувало 12 додаткових повних циклів наповнення та спорожнення, довівши загальну кількість спостережуваних циклів до 48, що є значним збільшенням порівняно з 36, задокументованими раніше у світі. Ці активні підльодовикові озера, які циклічно наповнюються та спорожнюються, надають інформацію про процеси, що відбуваються в основі крижаного щита. Більшість нововиявлених озер, 73 з 85, розташовані під Східною Антарктидою, а решта знаходяться в Західній Антарктиді та вздовж основних льодових потоків. Приблизно 81% цих активних озер розташовані під швидкоплинними льодовими потоками, що підтверджує зв'язок між підльодовиковим потоком води та рухом крижаного щита. Шість озер було виявлено поблизу лінії заземлення, точки, де крижаний щит відокремлюється від основи та починає плавати як шельфовий льодовик.
Підльодовикові озера відіграють критичну роль у динаміці льодовиків, діючи як "змазка", що може збільшувати швидкість ковзання льоду по основі до океану. Цей процес може прискорювати танення крижаних щитів, потенційно сприяючи підвищенню глобального рівня моря. Багато сучасних моделей крижаних щитів не повністю враховують підльодовикову гідрологію, що призводить до потенційного недооцінювання майбутнього підвищення рівня моря. Дослідження свідчать, що врахування динаміки підльодовикових вод може потроїти обсяг льоду, що стікає в океан, потенційно додавши понад два метри до глобального рівня моря до 2300 року. Професор Анна Хогг з Університету Лідса зазначила, що динамічний характер антарктичної підльодовикової гідрології вимагає постійного моніторингу для точного прогнозування майбутніх змін рівня моря.
Дослідження, опубліковане в Nature Communications, використовувало десятирічні дані з супутника CryoSat Європейського космічного агентства, який з моменту запуску в 2010 році відіграє ключову роль у вимірюванні змін полярного льоду. Радіолокаційний альтиметр CryoSat чутливий до незначних змін висоти поверхні льоду, що дозволяє виявляти ці приховані водойми. Ці знахідки розширюють наше розуміння гідрологічних систем Антарктиди та підкреслюють важливість космічного моніторингу для розуміння глобальних кліматичних процесів та їхнього впливу на планету.