Морський слимак Costasiella kuroshimae демонструє фотосинтез через клептопластію

Світовий океан продовжує відкривати біологічні феномени, серед яких виділяються організми, що демонструють ознаки, традиційно притаманні царству рослин. Невеликий морський слимак Costasiella kuroshimae, відомий як «листовий баранець», є прикладом здатності здійснювати форму фотосинтезу, що називається клептопластією. Цей механізм виживання полягає у харчуванні слимака специфічними видами морських водоростей, зокрема з роду Avrainvillea.

Замість повного перетравлення поглинутої їжі, молюск вилучає та зберігає хлоропласти — органели, відповідальні за захоплення енергії світла. Ці захоплені хлоропласти інтегруються у власні тканини слимака, що дозволяє йому генерувати енергію безпосередньо від сонячного світла. Цей процес не лише доповнює харчування, але й надає йому яскравого зеленого забарвлення, що слугує ефективним камуфляжем серед водоростей, де він мешкає.

Вид Costasiella kuroshimae був вперше науково описаний Ічікавою у 1993 році біля узбережжя японського острова Куросіма, що й дало назву цьому виду. Ці заднежаберні черевоногі молюски без мушлі зазвичай сягають розмірів від 5 до 10 міліметрів у довжину. Їхні два щупальця, що стирчать з голови, нагадують овечі вуха. Клептопластія у C. kuroshimae дозволяє зберігати хлоропласти для короткострокового фотосинтезу, а також слугує «коморою» для накопичення поживних речовин, що дає змогу слимаку виживати без їжі тривалий час.

Ареал поширення Costasiella kuroshimae охоплює тропічні кліматичні зони, включаючи води поблизу Японії, Філіппін та Індонезії, зокрема райони Куросіми, Окінави та Рюкю. Їхній зовнішній вигляд, зокрема листоподібні виступи на спині, відомі як церати, допомагають у диханні та можуть відігравати роль у захисті. Завдяки цій здатності, слимака іноді ласкаво називають «Шон-баранець» на честь анімаційного персонажа.

Феномен клептопластії є предметом наукового інтересу, оскільки він проливає світло на складні еволюційні шляхи, подібні до того, як рослини отримали хлоропласти. Здатність C. kuroshimae до опосередкованого фотосинтезу виділяє його серед нефотосинтезуючих морських тварин як приклад біологічної адаптації. Дослідження, опубліковані у Journal of Molluscan Studies у 2014 році, аналізували філогенію та харчові вподобання цього роду, підтверджуючи його положення серед групи Limapontioidea.