Срібна медаль перших Олімпійських ігор 1896 року продана на аукціоні за суму, що втричі перевищила оцінку

Надзвичайно рідкісна срібна нагорода, вручена під час історичних перших сучасних Олімпійських ігор 1896 року в Афінах, стала справжньою сенсацією на останніх торгах. Під час онлайн-аукціону, організованого домом Bruun Rasmussen Arts Auctioneers, фінальна вартість лота перевищила початкові прогнози фахівців більш ніж у три рази. Колекціонери з усього світу виявили неабиякий інтерес до цього артефакту, в результаті чого ціна злетіла до 181 323 доларів США. Такий результат ще раз підкреслює колосальну історичну цінність предметів, пов'язаних із відродженням олімпійського руху, яке ініціював барон П'єр де Кубертен ще у 1894 році.

Цей нагородний артефакт, який експерти аукціонного дому влучно назвали «однорогом» у світі нумізматики, спровокував справжню боротьбу, зібравши 42 ставки протягом онлайн-торгів. Важливо зазначити, що на Іграх I Олімпіади, які проходили з 6 по 15 квітня 1896 року, переможці отримували саме срібні медалі, що супроводжувалися оливковою гілкою та почесним дипломом. Звична для нас традиція вручення золотих нагород за перше місце увійшла в побут значно пізніше — лише починаючи з Олімпіади 1904 року в Сент-Луїсі. Спочатку лот оцінювали у межах від 200 000 до 300 000 данських крон (приблизно 31 480–47 220 доларів США), проте підсумкова ціна з урахуванням усіх зборів сягнула вражаючих 1 152 000 данських крон.

Художнє оформлення медалі належить перу видатного французького медальєра Жюля-Клемана Шаплена, чий стиль вирізняється особливою витонченістю та деталізацією. На лицьовій стороні нагороди майстерно зображено голову Зевса, який тримає земну кулю, на якій стоїть богиня перемоги Ніка з оливковою гілкою в руках. Реверс медалі прикрашає величне зображення Акрополя та Парфенона, доповнене грецьким написом «Міжнародні Олімпійські ігри — Афіни 1896». Відомо, що медаль була викарбувана на знаменитому Паризькому монетному дворі та має діаметр 48 мм, що робить її вагомим зразком медальєрного мистецтва того часу.

Хоча історична цінність предмета беззаперечна, точна особа атлета, якому спочатку була вручена ця срібна нагорода, залишається офіційно непідтвердженою. Представники аукціонного дому Bruun Rasmussen висловили припущення про можливий зв'язок медалі з Вігго Єнсеном — легендарним данським спортсменом, який став першим олімпійським чемпіоном своєї країни у важкій атлетиці, здобувши перемогу в двоборстві. Втім, прямих документальних доказів цієї теорії наразі не представлено. Варто нагадати, що перші сучасні Ігри об'єднали 241 спортсмена-чоловіка з 14 країн світу. Атлети змагалися у дев'яти видах спорту, серед яких були важка атлетика, легка атлетика, плавання, гімнастика, велоспорт, боротьба, фехтування, стрільба та теніс.

Організаційний комітет Ігор під час підготовки зіткнувся з серйозними фінансовими труднощами, оскільки фактичні витрати суттєво перевищили початкові розрахунки. Ситуацію вдалося стабілізувати завдяки особистому втручанню принца Костянтина, який очолив керівництво оргкомітету і забезпечив приплив необхідних інвестицій. Ключову роль у цій справі відіграла щедра пожертва Георгіоса Авероффа, кошти якого були спрямовані на масштабну реставрацію стадіону Панатінаїкос. Саме завдяки спільним зусиллям олімпійська ідея отримала гідне втілення, а сьогоднішні аукціонні рекорди лише підтверджують безсмертя цієї спортивної спадщини.