Нове дослідження, проведене Каролінським інститутом у Швеції, виявило 12 ключових біомаркерів, пов'язаних з тривалістю життя. Аналіз даних 44 000 осіб віком від 64 до 99 років, за якими спостерігали до 35 років, показав, що приблизно 2,7% з них дожили до 100 років і більше. Дослідження, опубліковане в журналі GeroScience, виявило, що люди, які стали довгожителями, мали кращий стан здоров'я вже у віці 60 років.
Зокрема, рівні глюкози, креатиніну та сечової кислоти у середньому віці були пов'язані з меншою ймовірністю досягнення 100-річного віку. Навпаки, нижчі показники цих біомаркерів, разом зі здоровим рівнем холестерину та хорошою функцією нирок, корелювали зі збільшенням тривалості життя. Серед 12 досліджених біомаркерів, чотири виявилися особливо значущими: креатинін (показник здоров'я нирок), маркери функції печінки, рівень сечової кислоти (індикатор запальних процесів) та рівень цукру в крові. Особи з нормальним рівнем креатиніну у 60 років мали вищі шанси дожити до 100 років, так само як і нижчі рівні сечової кислоти були пов'язані з вищою ймовірністю досягнення столітнього віку. Дослідження також підкреслює, що хоча генетика відіграє певну роль, фактори способу життя, такі як харчування та фізична активність, мають значний вплив на тривалість здорового життя. Наприклад, дослідження Гарвардського університету показують, що дотримання п'яти здорових факторів способу життя може збільшити тривалість життя на понад 10 років. Це узгоджується з висновками шведського дослідження, яке припускає, що ставати довгожителем – це не лише питання випадку, але й результат способу життя. Результати дослідження Каролінського інституту надають цінні відомості про те, як певні біомаркери в середині життя можуть вказувати на потенціал довголіття, відкриваючи нові можливості для профілактичної медицини та персоналізованих рекомендацій щодо способу життя для покращення здоров'я та продовження активного життя.