Ранній контакт із собаками зменшує ризик астми у дітей: висновки канадського дослідження

Новітні наукові дані чітко вказують на те, що присутність чотирилапих друзів у домі на найперших етапах життя немовляти може відігравати роль потужного захисного механізму. Цей механізм суттєво знижує ймовірність розвитку астми до досягнення дитиною п'ятирічного віку. Це важливе відкриття було оприлюднене під час нещодавнього Конгресу Європейського респіраторного товариства, який відбувся у місті Амстердам. Результати дослідження відкривають абсолютно нові горизонти для розуміння того, як навколишнє середовище впливає на формування та стійкість дихальної системи у ранньому дитинстві.

Детальний аналіз було проведено дослідницькою групою з Дитячої лікарні SickKids у Торонто, Канада. Їхня робота є частиною масштабного канадського когортного проєкту CHILD. Науковці зосередилися на вивченні зразків побутового пилу, зібраних у помешканнях понад тисячі (1000+) немовлят, коли їхній вік становив лише від трьох до чотирьох місяців. У цих зразках ретельно фіксувалися концентрації трьох ключових біомаркерів. До них належали: основний алерген, характерний для собак — білок Can f1; алерген, притаманний котам — Fel d1; а також ендотоксин, який є індикатором бактеріальної активності в оселі. Через п'ять років, коли діти досягли п'ятирічного віку, було проведено оцінку їхнього здоров'я, що включала діагностику наявності астми та вимірювання функціональних показників легень, зокрема об'єму форсованого видиху за першу секунду.

Отримані результати виявилися надзвичайно показовими та підтвердили гіпотезу про захисний ефект. У тих малюків, чиє життєве середовище містило вищі рівні собачого білка Can f1, ймовірність виникнення астми зменшувалася приблизно на 48 відсотків. Крім того, ця група дітей демонструвала значно кращі показники функції легень у подальшому. Варто зазначити, що найсильніше цей захисний ефект проявлявся серед дітей, які вже мали генетичну схильність до респіраторних захворювань. Цікаво, що вплив алергенів від котів (Fel d1) або ж бактеріальних токсинів (ендотоксину) не продемонстрував жодного подібного захисного механізму, що підкреслює унікальність впливу саме собачого алергену.

Вчені висувають припущення, що раннє знайомство з алергенами, які переносяться собаками, діє як каталізатор, що сприяє правильному «налаштуванню» імунної системи дитини. Такий вплив допомагає організму уникнути стану надмірної чутливості до інших потенційних подразників, які можуть викликати алергічні реакції чи астму. У контексті дитячого здоров'я це відкриття акцентує увагу на важливості збалансованої взаємодії з навколишнім світом. Ідея про повну стерильність середовища, як виявилося, може позбавити молоду імунну систему необхідного «тренування». Ці дані дають підстави для оптимізму щодо розробки нових стратегій профілактики дитячої астми та підтверджують необхідність подальших поглиблених досліджень для повного розкриття довгострокових механізмів цього позитивного явища.