Штучний інтелект у вищій освіті: від інноваційних програм до етичних викликів

Університети по всьому світу активно досліджують як значний потенціал, так і складні виклики, які несе із собою Штучний Інтелект (ШІ), кардинально змінюючи усталені методики вищої освіти. Ключове питання, що стоїть перед академічним середовищем, полягає у тому, чи стане ШІ потужним каталізатором навчального процесу, чи, навпаки, призведе до послаблення навичок самостійного критичного мислення у студентів.

Інституційні експерименти з інтеграції ШІ в педагогіку розгортаються на глобальному рівні, демонструючи прагнення до інновацій. Наприклад, у вересні 2023 року Університет Техасу в Сан-Антоніо (UTSA) започаткував п'ятирічну подвійну програму, що дозволяє студентам одночасно здобути ступінь доктора медицини та магістра наук у сфері ШІ. У квітні 2025 року Університет Нортістерн уклав партнерство з компанією Anthropic для тестування платформи під назвою «Claude для вищої освіти», надавши преміальну версію Claude з навчальним режимом для 49 000 членів спільноти.

Інші провідні заклади також впроваджують унікальні моделі. Університет Цінхуа в Пекіні запровадив трирівневу систему, яка включає використання ChatGPT, верифікованих баз знань та спеціалізованих інтерфейсів, зокрема агента ШІ для допомоги новим студентам в адаптації. Тим часом, Університет штучного інтелекту імені Мохаммеда бін Заїда в Абу-Дабі є яскравим прикладом установи, цілком зосередженої на післядипломній освіті у сфері ШІ.

На противагу тенденціям тотальної інтеграції, деякі університети зберігають жорсткий контроль над використанням технологій. Сіднейський університет, наприклад, наполягає на проведенні іспитів в аудиторіях під наглядом, щоб гарантувати збереження навичок критичного мислення. Російські університети також шукають оптимальний баланс: поки Вища школа менеджменту СПбДУ запровадила обмеження на використання ШІ для низки спеціальностей, МДПУ та ВШЕ активно працюють над інтеграцією цих технологій у навчальний процес. Дослідження, проведене НДУ ВШЕ, показало, що понад 40% російських студентів вже регулярно використовують ШІ у навчанні. Ці дані підтверджуються статистикою Асоціації організаторів студентських олімпіад Росії (лютий 2025 року), згідно з якою 85% студентів застосовують ШІ для вирішення завдань, причому переважно для пошуку інформації (77%) та підготовки навчальних робіт (43%).

Хоча технології ШІ відкривають шлях до прискорення наукових досліджень завдяки аналізу великих даних та виявленню неочевидних закономірностей, зберігаються серйозні побоювання. Йдеться про надмірну залежність, яка потенційно може знижувати мозкову активність та створювати ілюзію засвоєння знань. Етичні питання виходять на перший план: за даними ЮНЕСКО, дві третини закладів вищої освіти наразі розробляють внутрішні керівництва щодо використання ШІ. Викладачі висловлюють невпевненість щодо ефективного педагогічного застосування та впливу на соціальну справедливість. Експертна спільнота сходиться на думці, що для успішної інтеграції необхідні чіткі регламенти, якісна підготовка викладачів та культивування відповідального підходу. Майбутнє вимагає від освітніх структур переосмислення своєї ролі, перетворюючи поточні виклики на можливості для розвитку тих навичок, які машини поки що не здатні відтворити.