Бразильські школи впроваджують гідропоніку та Інтернет речей для екологічного виховання

Відредаговано: Olga Samsonova

Прогресивна освіта в Бразилії досягає нового рівня завдяки ініціативам, орієнтованим на практику, які поєднують передові технології з принципами екологічної відповідальності. Одним із ключових напрямків стало створення шкільних садів, де використовується гідропоніка — метод вирощування рослин без ґрунту. Ця технологія демонструє ефективне управління водними ресурсами. У межах цих проєктів застосовується вода, рекуперована із систем кондиціонування повітря, що є прямою відповіддю на виклики дефіциту водних ресурсів у регіоні.

Професор Еліу Алвес да Силва, який курує цей важливий аспект, детально описав складний процес рециркуляції. Він починається зі збору конденсату з чотирьох кондиціонерів, обсяг якого може сягати 18–25 літрів на день з кожного блоку. Зібрана рідина зберігається у резервуарі об’ємом 310 літрів. Далі ця вода проходить стадію поживної обробки з точним контролем рівня pH та PPM (частин на мільйон), що необхідно для забезпечення оптимального росту культур.

Плани розвитку системи передбачають інтеграцію аквакультури, а саме розведення риби разом з овочами, що наочно продемонструє учням принципи замкнутого циклу використання ресурсів. Такий практичний підхід формує у школярів відповідальність та глибоку екологічну свідомість, починаючи від підготовки насіння і закінчуючи збором врожаю.

Тринадцятирічний учень 8-го класу Калеб Гаттес Роберто де Олівейра підкреслив вирішальне значення проєкту для запобігання втратам води, оскільки він дозволяє повторно використовувати те, що інакше було б просто злито. Подібні ініціативи, як, наприклад, у штаті Мату-Гросу-ду-Сул, де професор Еліу Алвес да Силва раніше керував аналогічним проєктом, яскраво демонструють трансформацію відходів у продуктивний ресурс.

Ініціатива слугує чудовою ілюстрацією міждисциплінарності: студенти, які вивчають Адміністрацію, займаються управлінням витратами, тоді як учні за спеціальністю «Пабліситі» розробляють інформаційні матеріали. Науковий клуб, зі свого боку, здійснює моніторинг якості води в лабораторних умовах, застосовуючи знання з хімії та біології.

Директор Марсіу Вагнер зазначив, що цей проєкт зміцнює прихильність школи принципам сталого розвитку. Це стало логічним продовженням після отримання школою Сертифіката ЦСР (Цілі сталого розвитку) у Ріо-де-Жанейро, що підтверджує відповідність глобальному порядку денному 2030 року. Схожі методики успішно застосовуються і в інших освітніх закладах, наприклад, у Муніципальній школі Белміро Тейшейра Пімента в Колатіні, штат Еспіріту-Санту, де 12-річний учень Педро Лукка Ісидоро продемонстрував їхню гідропонну систему, яка також використовує рекуперовану воду.

Більше того, проєкт «Horta Digital» (Цифровий Город) виводить цю концепцію на якісно новий рівень, інтегруючи технологію Інтернету речей (IoT). Ця інноваційна система використовує датчики та мобільний додаток для автоматичного управління іригацією, застосовуючи воду, зібрану зі шкільних питних фонтанчиків. Впровадження IoT у гідропоніку дозволяє віддалено контролювати параметри середовища, підвищуючи ефективність і знижуючи витрату води порівняно з традиційними методами. Таким чином, проєкт безпосередньо сприяє досягненню таких Цілей ООН, як «Нульовий голод» та «Боротьба зі зміною клімату». Освітні установи Бразилії перетворюються на полігони для впровадження циркулярної економіки та цифрових технологій, формуючи покоління, яке володіє високою екологічною грамотністю.

Джерела

  • Inteligência Brasil Imprensa

  • Revista Conexão

  • Anais da Escola Regional de Computação Bahia, Alagoas e Sergipe (ERBASE)

  • UNILESTE

  • UFPB

  • Ciência para Todos

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.