Європейське дослідження: Багатомовність сповільнює біологічне старіння та зміцнює когнітивні функції

Масштабне європейське дослідження, яке охопило понад 86 тисяч громадян віком від 51 до 90 років із 27 різних країн, встановило прямий і значущий взаємозв'язок. Цей зв'язок простежується між вільним володінням кількома мовами та помітним уповільненням біологічного старіння, а також збереженням високого рівня когнітивного здоров'я у зрілому віці. Аналізом керував нейробіолог Августин Ібаньєс з Інституту здоров'я глобального мозку при Триніті-коледжі в Дубліні. Метою його роботи було ретельно встановити, як саме мовні навички впливають на темпи вікових змін, беручи до уваги індивідуальні показники здоров'я та особливості способу життя учасників.

Отримані результати чітко засвідчують: люди, які володіють лише однією мовою (монолінгви), мають подвійну ймовірність прискореного старіння порівняно з тими, хто вільно перемикається між двома або більше мовами. Це драматична різниця, що підкреслює захисну роль мовних навичок. Для мультілінгвів, які регулярно використовують свої знання, цей ризик знижується приблизно на 54%. Вчені також виявили, що захисний ефект є накопичувальним: чим більше мов освоєно, тим вагомішим стає внесок у здорове довголіття та збереження гостроти розуму. Важливо, що ця кореляція залишалася стійкою навіть після ретельного статистичного коригування даних з урахуванням таких важливих змінних, як рівень освіти, соціально-економічний статус та загальне оточення, що виключає вплив зовнішніх факторів на основний висновок.

З огляду на ці потужні дані, автори дослідження пропонують розглядати популяризацію багатомовності як потенційну стратегію громадської охорони здоров'я. Вона може бути ефективно спрямована на підвищення когнітивної стійкості та підтримку функціональної самостійності людей у похилому віці. Це спостереження не є унікальним і узгоджується з раніше опублікованими даними. Наприклад, дослідження, оприлюднені у фаховому журналі BMC Geriatrics, також вказували на чітку кореляцію між більшою кількістю вивчених мов і кращими показниками когнітивних здібностей серед літніх людей, що проживають у суспільстві. Таким чином, багатомовність стає не просто культурною перевагою, а важливим біологічним фактором захисту.

Постійна необхідність перемикатися між різними мовними системами слугує ефективним тренуванням для системи виконавчого контролю, активно задіюючи дорсально-латеральну префронтальну кору. Це безперервне навантаження на нейронні мережі сприяє збереженню пластичності мозку та ефективно сповільнює вікові зміни. Додаткові дослідження, проведені в регіонах із високим рівнем багатомовності, наприклад, в Індії, демонструють, що білінгви можуть підтримувати високий рівень функціонування навіть за наявності значніших структурних пошкоджень мозку, ніж ті, що спостерігаються у монолінгвів. Це свідчить про вищу здатність їхнього мозку до компенсації.

Професор Джубін Абуталебі підкреслив ключовий висновок, що стосується клінічних проявів: у людей, які володіють кількома мовами, симптоми деменції можуть проявитися на 4–5 років пізніше. Цей факт є прямим доказом того, що мовний досвід формує значний когнітивний резерв. Такий резерв дозволяє мозку довше компенсувати як природні вікові, так і патологічні зміни, забезпечуючи кращу якість життя та функціональну незалежність у старості.