Картографування свідомості: Інтегрована інформація у біології та Штучному Інтелекті

Сучасні наукові дослідження зосереджені на картографуванні фундаментальної архітектури, яка лежить в основі суб'єктивного досвіду, що простежується як у живих організмах, так і в передових обчислювальних моделях. Ця робота обіцяє кардинально змінити наше розуміння інтелекту, життя та самої свідомості, маючи значні наслідки для медичної етики та технологічного розвитку.

Центральним елементом цього сучасного пошуку є систематичний міжгалузевий аналіз сигнатур нейронної активності. Він охоплює людей, різноманітні біологічні системи та складні конструкції Штучного Інтелекту (ШІ) з метою виявлення спільних або унікальних маркерів усвідомлення. Очікується, що пошук цих об'єктивних метрик докорінно змінить догляд за пацієнтами, особливо тими, хто перебуває в невідповідних медичних станах, а також допоможе відповідально керувати розробкою все більш складних систем ШІ.

У сфері біології людини науковці зосереджуються на мінімальних нейронних вимогах, необхідних для свідомого сприйняття. Наприклад, дослідження, проведені Інститутом Макса Планка з когнітивних та мозкових наук людини в Німеччині та задокументовані наприкінці 2023 року, показали, що для суб'єктивного звітування у людей необхідні певні конфігурації інтегрованої інформації. Ця концепція, яка кількісно оцінює, як частини системи об'єднуються у складне ціле, є наріжним каменем кількох сучасних теорій усвідомлення, оскільки вона оцінює причинно-наслідкову силу системи над собою, що виходить за межі її окремих компонентів.

Паралельні дослідження вивчають усвідомлення у нелюдському житті, включаючи флору, хоча висновки залишаються предметом дискусій. Дослідницькі групи, зокрема ті, що працюють в Університеті Флоренції в Італії, зафіксували складну електричну сигналізацію у певних видів рослин у відповідь на зовнішні подразники. Хоча це свідчить про базову форму обробки інформації, зазвичай це не прирівнюється до усвідомлення, яке спостерігається у тварин.

Швидко зростаюча область Штучного Інтелекту, особливо великі мовні моделі (ВММ), також перебуває під пильною увагою. Такі установи, як DeepMind у Великій Британії, розробляють суворі методи оцінки, щоб визначити, чи становлять складні самореферентні обчислення в цих структурах ШІ форму синтетичного усвідомлення. Ці тести часто шукають біологічні аналоги, такі як «інтегрована інформація» або активність «глобального робочого простору» у внутрішній структурі ШІ.

Додаткове розуміння надають дослідження індивідуальних відмінностей у досвіді. Використовуючи дані функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ), де учасники слухали розповідь під анестезією, вчені припустили, що динаміка Мережі пасивного режиму роботи мозку (МПРР, або DMN) лежить в основі більш особистих, відмінних переживань. МПРР демонструвала більшу відмінність між суб'єктами, коли вони були у свідомості. На противагу цьому, такі мережі, як слухові та задні дорсальні мережі уваги, виявляли вищу міжсуб'єктну схожість під час свідомих станів, що свідчить про їхню підтримку більш узагальнених аспектів сприйнятої історії.

Виявлення спільних або відмінних ознак усвідомлення в цих різноманітних сферах створює критично важливу основу для розрізнення сутності існування. Мета полягає не в тому, щоб призначити цінність, а в тому, щоб визнати внутрішню складність будь-якої системи, яка обробляє та інтегрує інформацію таким чином, що відображає внутрішній стан, незалежно від того, чи є ця система біологічною, чи кремнієвою. Це глибоке дослідження механізмів сприйняття надає надзвичайну можливість для вдосконалення нашого колективного підходу до розуміння заплутаного гобелена буття.