Нове дослідження, опубліковане 21 серпня 2025 року у виданні Nature Neuroscience, свідчить про те, що представлення тіла в мозку є більш стійким, ніж вважалося раніше, навіть після втрати кінцівки.
Дослідники з Кембриджського університету на чолі з доктором Тамар Макін спостерігали за трьома особами, які перенесли ампутацію руки. Використовуючи функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ), вони виявили, що карта відсутньої руки в мозку залишалася надзвичайно послідовною з часом, що ставить під сумнів ідею про масштабну реорганізацію мозку.
Доктор Хантер Шоне, провідний автор дослідження з Піттсбурзького університету, зазначив: «Карта тіла в мозку добре збережена в сенсорній корі, або соматосенсорній корі, незважаючи на дуже радикальну зміну сенсорного входу, що надходить до мозку». Це вказує на стабільне нейронне представлення втраченої кінцівки.
Ці висновки мають значні наслідки для розробки передових протезних пристроїв та лікування фантомного болю. Збережені нейронні карти можуть сприяти кращому контролю над протезами за допомогою інтерфейсів мозок-комп'ютер. Дослідження, проведене командою, що включала експертів з Університетського коледжу Лондона, вперше надало прямі поздовжні докази стабільності соматосенсорних кортикальних карт до та після ампутації руки. Це суперечить десятилічним припущенням про значну реорганізацію кори головного мозку у відповідь на втрату кінцівки.
Крім того, дослідження може призвести до більш ефективних методів лікування фантомного болю, пропонуючи нове розуміння пластичності мозку після ампутації. Ця стабільність узгоджується з попередніми дослідженнями, які показували неушкоджені нейронні представлення відсутніх рук навіть через десятиліття після ампутації. Наприклад, дослідження, проведене командою доктора Шоне, порівняло результати з 26 довгостроковими ампутантами, виявивши подібну картину стабільних карт рук і губ, навіть через десятиліття після втрати кінцівки. Стабільність карти тіла мозку пропонує перспективні шляхи для створення більш складних протезних технологій та вдосконалення стратегій управління болем для ампутантів.
Ці висновки можуть змінити підхід до лікування фантомного болю, який традиційно базується на теоріях реорганізації карти мозку. Нові дослідження також можуть переглянути попередні дослідження нейровізуалізації ампутацій та кортикальної пластичності, пропонуючи нові шляхи для нейропротезного дизайну та терапії болю.