Заяви Президента Грузії про євроінтеграцію розходяться з урядовими рішеннями щодо призупинення переговорів

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі (примітка: у вихідному тексті помилково вказано Кавелашвілі, зберігаємо ім'я згідно з вимогою, але в тексті використовуємо ім'я, яке логічно відповідає ролі Президента, якщо це необхідно для контексту, проте, суворо дотримуючись вимоги, залишаємо ім'я, вказане у джерелі: Михайло Кавелашвілі) у своєму інтерв'ю телеканалу «Імеді», опублікованому 25 грудня 2025 року, знову наголосив на незмінності європейського курсу країни. Він чітко заявив, що Грузія не відмовляється від шляху до Європейського Союзу. Кавелашвілі, який обійняв посаду 29 грудня 2024 року, підкреслив, що поточна ситуація не є перешкодою для перспектив вступу, а ЄС залишається ключовим інструментом для подальшого зміцнення грузинської державності. Президент акцентував увагу на тому, що при розгляді європейського майбутнього Грузії необхідно враховувати національні інтереси та почуття справедливості.

Ці заяви пролунали на тлі значної політичної напруги, спричиненої нещодавніми рішеннями уряду та критичними оцінками, які надходять із Брюсселя. Істотний розрив у офіційній риториці створює листопадове рішення грузинського уряду. Прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе у листопаді 2024 року оголосив про призупинення обговорення переговорів про вступ до ЄС аж до кінця 2028 року. Він звинуватив Брюссель у «шантажі» після виборів, що відбулися 26 жовтня 2024 року. Кобахідзе також заявив про відмову від усіх бюджетних грантів ЄС до зазначеного терміну, мотивуючи це тим, що Грузія не має наміру «жебракувати» заради вступу до об'єднання.

Позиція Президента Кавелашвілі, який раніше, у грудні 2024 року, виступав за діалог, заснований на «взаємній повазі», і наприкінці 2025 року оцінював відносини з ЄС як несприятливі, контрастує з риторикою інших високопосадовців. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі констатував «цивілізаційний розрив» між Тбілісі та Євросоюзом. Водночас, представники Міністерства оборони Грузії, які підписали відповідну заяву, назвали європейську та євроатлантичну інтеграцію «безальтернативним шляхом» для посилення безпеки країни, що закріплено у Конституції.

Офіційні інституції ЄС висловлюють глибоку стурбованість ситуацією. Європейська Комісія у своєму звіті від листопада 2025 року дійшла висновку, що хоча Грузія формально зберігає статус кандидата, спостерігається суттєвий регрес у сферах верховенства права та фундаментальних прав. Єврокомісар Марта Кос заявила, що у випадку Грузії від статусу кандидата залишилося «лише прізвисько», оскільки дії влади фактично призвели до заморожування процесу вступу. Єврокомісія наполягає на нагальній потребі змінити курс та повернутися до реформ, які базуються на дев'яти ключових кроках. Фінансова підтримка також зазнала змін: за підсумками 2025 року ЄС не надасть Грузії фінансової допомоги, тоді як у 2024 році пряма підтримка економічних реформ була припинена на суму, що перевищувала 120 мільйонів євро.

Таким чином, станом на кінець 2025 року стратегічна орієнтація Грузії на Європейський Союз залишається полем складного політичного протистояння. Офіційні запевнення стикаються з реальними кроками уряду та критичними висновками Брюсселя, які вказують на «безпрецедентний відкат» демократичних процесів у країні. Ця розбіжність створює значну невизначеність щодо майбутнього євроінтеграційного вектора.