Жорсткі санкції США проти «Роснефти» та «Лукойлу» на тлі зриву переговорів

Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки 22 жовтня 2025 року ініціювало новий, більш жорсткий етап санкційного тиску. Обмежувальні заходи були спрямовані проти двох гігантів російської енергетичної галузі — корпорацій «Роснефть» та «Лукойл». Це рішення, оголошене очільником Казначейства Скоттом Бессентом, стало прямою відповіддю Вашингтона на відсутність реальної готовності Москви до врегулювання конфлікту в Україні. Бессент підкреслив необхідність негайних дій, заявивши: «Настав час зупинити вбивства та оголосити негайне припинення вогню».

Цей крок Білого дому демонструє посилення зовнішньополітичного курсу в період другого президентського терміну Дональда Трампа, який раніше заявляв про намір досягти миру. Фінансові ринки відреагували миттєво. Вже наступного дня, 23 жовтня 2025 року, акції російських нафтових компаній на Московській біржі обвалилися більш ніж на 4%, що суттєво позначилося на загальному фондовому індексі. Водночас, на світових торгових майданчиках вартість нафти марки Brent зросла більш ніж на два долари за барель.

Економічний удар стався одразу після дипломатичного фіаско. Запланована зустріч між президентами Трампом і Путіним була скасована. Трамп визнав переговори недоцільними, оскільки «не відчував, що це правильно». Варто нагадати, що раніше, у середині серпня, саміт на Алясці, який західні медіа розглядали як потенційний прорив, надав Володимиру Путіну можливість вийти з міжнародної ізоляції, не взявши на себе конкретних зобов'язань щодо припинення бойових дій.

Санкції Казначейства США охопили не лише головні структури, а й 34 їхні дочірні підприємства, серед яких важливі активи, пов'язані з видобутком та переробкою. Для забезпечення впорядкованого завершення операцій Сполучені Штати видали тимчасові генеральні ліцензії, які дозволяють завершити співпрацю з підсанкційними суб'єктами до 21 листопада 2025 року. Проте, іноземні фінансові установи, які продовжуватимуть значні операції на користь «Роснефти» та «Лукойлу», ризикують потрапити під вторинні обмежувальні заходи.

У відповідь на нові обмеження Москва продемонструвала рішучість, провівши масштабні військові навчання із залученням ядерного потенціалу. Були зафіксовані пуски ракет «Ярс» та «Синева», а також маршові пуски з стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Цей демонстративний акт, що включав елементи ескалації, відбувся на тлі міжнародних закликів до миру.

Паралельно з посиленням санкційного тиску, міжнародна підтримка Києва продовжує зростати. Зокрема, Швеція офіційно підписала угоду про наміри щодо постачання Україні винищувачів Gripen. Українські пілоти вже розпочали освоєння цих літаків. Президент Володимир Зеленський висловив упевненість, що літаки, які Київ планує закупити у компанії Saab у кількості не менше 100 одиниць, почнуть надходити вже наступного року, суттєво зміцнюючи обороноздатність країни.