Дональд Трамп піддав жорсткій критиці оборонну стратегію Данії щодо Гренландії

У середу, 14 січня 2026 року, Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп виступив із гострою критикою на адресу Данії, поставивши під сумнів її здатність забезпечити надійний захист стратегічно важливого острова Гренландія. Ці резонансні заяви пролунали на тлі стрімкого загострення геополітичної ситуації в Арктичному регіоні, де спостерігається зростання активності з боку Російської Федерації та Китайської Народної Республіки. Офіційний Вашингтон став майданчиком для проведення важливої дипломатичної зустрічі, у якій взяли участь представники США, Данії та Гренландії, щоб обговорити майбутній статус та безпекову архітектуру острова.

Під час спілкування з представниками медіа у Білому домі американський лідер висловив скептицизм щодо адекватності військової присутності Данії на цій території. Зокрема, Трамп іронічно зауважив, що «дві собачі упряжки» є абсолютно недостатнім контингентом для ефективного захисту регіону від зазіхань конкуруючих держав. Президент підкреслив, що без прямого втручання Сполучених Штатів Росія або Китай неминуче встановлять свій домінуючий вплив в Арктиці. У цьому контексті він знову підтвердив свій давній намір щодо придбання Гренландії, розглядаючи острів як ключовий елемент для реалізації амбітного американського проекту протиракетної оборони «Золотий купол».

Проект «Золотий купол» являє собою складну багаторівневу систему ПРО, призначену для захисту території США від балістичних та гіперзвукових загроз. За попередніми оцінками Білого дому, вартість цієї ініціативи становить близько 175 мільярдів доларів, хоча фахівці Бюджетного управління Конгресу прогнозують значно вищі витрати на її впровадження. Дипломатичний раунд переговорів у Вашингтоні включав зустрічі віце-президента США Джей Ді Венса та Державного секретаря Марко Рубіо з міністром закордонних справ Данії Ларсом Льокке Расмуссеном та його гренландською колегою Вівіан Мотцфельдт.

Очільник зовнішньополітичного відомства Данії визнав зацікавленість Трампа в угоді, проте висловив «фундаментальну незгоду» щодо питання суверенітету, наголосивши, що Гренландія є невід'ємною автономною частиною Данського Королівства. Попри ці розбіжності, сторони досягли згоди щодо створення «робочої групи високого рівня» для детального вивчення потенційних напрямків співпраці. Міністр Мотцфельдт, незважаючи на існуючу напруженість, охарактеризувала хід зустрічі як такий, що «пройшов дуже добре».

У відповідь на заяви американського президента низка європейських держав, серед яких Франція, Німеччина, Італія, Польща, Іспанія та Велика Британія, виступили зі спільною заявою. У цьому комюніке було підтверджено, що будь-які рішення стосовно майбутнього Гренландії належать до виключної компетенції Данії та самого острова, а також було наголошено на важливості членства Королівства в НАТО. Геополітичні ставки в цьому питанні надзвичайно високі, оскільки Гренландія володіє колосальними запасами природних ресурсів, зокрема рідкоземельних елементів, ринок яких наразі контролюється Китаєм.

Згідно з експертними оцінками, надра Гренландії можуть містити до 42 мільйонів тонн рідкоземельних металів, що виводить острів на друге місце у світі за обсягами запасів після КНР. Аналітики оцінюють сукупну вартість острова, враховуючи його ресурсний потенціал та стратегічне положення, у діапазоні від 1,5 до 1,7 трильйона доларів США. Паралельно з дипломатичною дискусією, найближчими днями очікується прибуття підкріплень НАТО до регіону. Зокрема, французькі військові візьмуть участь у спеціальній європейській місії із забезпечення безпеки в Арктиці, що розглядається як відповідь на територіальні та стратегічні претензії Вашингтона.