Сирія та Ізраїль, за повідомленнями, наближаються до історичної мирної угоди до кінця 2025 року, що включає виведення військ з Голанських висот

Повідомлення про ймовірне укладення всеосяжного мирного договору між Сирією та Ізраїлем до кінця 2025 року відкривають абсолютно нову сторінку у складній близькосхідній геополітичній мозаїці. Цей потенційний історичний прорив, якщо він буде реалізований, може стати фундаментальною зміною у відносинах двох держав, які протягом десятиліть перебували у стані відкритого протистояння та військової напруги. Угода, що обговорюється, передбачає значні поступки з обох сторін, але ключовим елементом є поетапний відхід ізраїльських збройних сил з усіх сирійських територій, які були окуповані під час нещодавніх військових дій. Зокрема, йдеться про виведення військ зі стратегічно важливої вершини гори Хермон, що має критичне значення для безпеки регіону.

Прямі та конфіденційні переговори між сторонами вже активно ведуться, що надає чуткам про можливу угоду особливої ваги та підтверджує серйозність намірів. Існує пропозиція, згідно з якою регіон Голанських висот може бути трансформований у своєрідний «Сад Миру». Ця концепція виходить за рамки простого припинення вогню і натякає на можливість реалізації спільних економічних та розвиткових проєктів, спрямованих на взаємне процвітання, зміщуючи акцент з військової конфронтації на конструктивну співпрацю. Варто нагадати, що Голанські висоти, територія площею близько 1800 кв. км, перебувають під фактичним контролем Ізраїлю з 1967 року, після Шестиденної війни. Хоча Ізраїль анексував їх у 1981 році, цей односторонній крок не отримав широкого міжнародного визнання, зокрема з боку Організації Об'єднаних Націй, що постійно створювало правову невизначеність.

Нинішні переговори, за інформацією, отриманою з ліванських джерел, можуть свідчити про суттєву зміну політичних пріоритетів сирійської сторони. Нова адміністрація, очолювана Ахмедом аш-Шараа, яка прийшла до влади у грудні 2024 року, демонструє прагнення до міжнародної легітимації та зосереджується на питанні виведення військ з територій, зайнятих із січня 2025 року. Це перенесення уваги з жорстких територіальних вимог на політичне визнання нової влади є потужним каталізатором для руху вперед у переговорному процесі. Примітно, що Сирія, згідно з повідомленнями ЗМІ, більше не наполягає на повному та негайному поверненні всієї території Голанських висот. Ахмед аш-Шараа, який став фактичним лідером Сирії з грудня 2024 року, активно працює над зміцненням міжнародного статусу країни, про що свідчить його резонансний візит до Білого дому, що відбувся 11 листопада 2025 року.

Проте, незважаючи на сирійські поступки, позиція Ізраїлю залишається непохитною і чітко окресленою. Міністр закордонних справ Гідеон Саар у червні 2025 року публічно наголосив, що Голанські висоти залишаться невіддільною частиною Держави Ізраїль у рамках будь-якої потенційної мирної угоди. На думку провідних близькосхідних аналітиків, ця категорична заява може стати серйозною перешкодою для повного успіху переговорного процесу, оскільки повернення Голанських висот традиційно було головною та незмінною умовою для Дамаска. Крім того, міжнародна спільнота, включаючи такі країни, як Катар, Йорданія, Туреччина, Саудівська Аравія, Єгипет та Німеччина, раніше неодноразово висловлювала глибоке занепокоєння щодо планів Ізраїлю стосовно розширення поселень на Голанах, що додає складності до дипломатичного ландшафту.

Успіх цього довгоочікуваного врегулювання, яке заплановано завершити до кінця 2025 року, критично залежатиме від здатності сторін відмовитися від старих парадигм і побачити одна в одній не просто історичного противника, а відображення власних спільних прагнень до регіональної безпеки та економічного процвітання. Фактична лінія розмежування, яка наразі проходить демілітаризованою зоною під наглядом миротворчих сил ООН, може бути замінена новою, більш стійкою структурою, заснованою на двосторонньому співробітництві та взаємній довірі. Це вимагає від усіх учасників процесу глибокого перегляду внутрішніх політичних та безпекових установок щодо того, що є незмінним і непорушним у їхніх національних інтересах.