Золото та срібло сягнули історичних максимумів на тлі геополітичної напруженості через Гренландію

У понеділок, 19 січня 2026 року, на світових ринках дорогоцінних металів було зафіксовано безпрецедентне зростання котирувань, що стало прямим наслідком глибокої ринкової нестабільності. Основною причиною такої динаміки стала ескалація погроз з боку президента США Дональда Трампа на адресу європейських держав стосовно потенційного придбання Гренландії. На початку азіатських торгів ціна на золото встановила новий історичний рекорд, досягнувши позначки 4 690,59 долара за унцію. Срібло також продемонструвало стрімкий злет, зафіксувавши пікове значення на рівні 94,12 долара за унцію. Такий ажіотаж навколо захисних активів відображає зростаючу тривогу інвесторів щодо можливого відновлення масштабного митного протистояння між Сполученими Штатами та Європою.

Приводом для чергової хвилі напруженості став виступ президента Трампа в суботу, 17 січня 2026 року. Американський лідер висунув звинувачення на адресу восьми європейських союзників, заявивщи, що вони ведуть «надзвичайно небезпечну гру». Ці заяви пролунали в межах його амбітної кампанії з «Повного та абсолютного придбання Гренландії». Під загрозою опинилися Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія. Згідно з планом Білого дому, з 1 лютого 2026 року для цих країн почне діяти 10-відсоткове імпортне мито, яке може зрости до 25% вже до 1 червня, якщо угода щодо купівлі острова не буде укладена. Трамп обґрунтував свої дії розгортанням європейських військ у Гренландії для навчань з арктичної безпеки, що він розцінив як відверту провокацію. За оцінками науковців та колишніх посадовців США, вартість такої потенційної угоди може сягнути 700 мільярдів доларів.

Реакція фінансових ринків Азії була миттєвою та болісною: токійський індекс Nikkei втратив 1,23% близько 00:20 за Гринвічем, що свідчить про швидке поширення турбулентності з американських майданчиків на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. У відповідь на тарифні погрози, які в Європі розглядають як грубе порушення міжнародного права, президент Франції Емманюель Макрон має намір ініціювати активацію Інструмента ЄС проти примусу (ACI) через Брюссель. Цей механізм, прийнятий у 2023 році, ще жодного разу не застосовувався на практиці. Він дозволяє Європейському Союзу вводити контрзаходи, такі як обмеження імпорту або блокування іноземних інвестицій. Крім того, ЄС розглядає можливість відновлення списку мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро, дія якого була призупинена до 6 лютого 2026 року.

Додатковий тиск на ринки чинить і позиція Міністерства торгівлі США. Його очільник Говард Лутнік заявив про можливість запровадження мит до 100% для виробників мікросхем із Південної Кореї та Тайваню, якщо ті не погодяться на будівництво заводів на території США. На тлі цих подій американський долар дещо втратив свої позиції, знизившись на 0,33% відносно японської єни, а курс біткоїна впав на 3%, опустившись до позначки 92 532 долари. Європейські лідери, зокрема президент Макрон та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, готуються до детального обговорення тарифної суперечки під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Аналітики Deutsche Bank припускають, що європейські країни, які володіють активами в США на суму близько 8 триліонів доларів, можуть розпочати репатріацію частини свого капіталу.

Ситуація на регіональних ринках також залишається напруженою. Зокрема, на внутрішніх ринках Індії 19 січня 2026 року золото 24-ї проби торгувалося за ціною 13 450 рупій за грам, а ф'ючерси на срібло на біржі MCX підскочили майже на 5%. Становище ускладнюється тим, що Верховний суд США наразі вивчає законність запровадження подібних мит, що додає ще більше непередбачуваності в глобальну торговельну атмосферу. Інвестори продовжують уважно стежити за новинами, оскільки поєднання політичного тиску та економічних санкцій створює умови для подальшого зростання попиту на дорогоцінні метали як найнадійніший засіб збереження капіталу в часи глобальних потрясінь.