Ескалація в Карибському басейні: Жорстка політика Трампа та військова відповідь Венесуели

Адміністрація Дональда Трампа, яка розпочала свою роботу в січні 2025 року, сфокусувала свій стратегічний курс на рішучій протидії транснаціональній злочинності та наркотрафіку. У лютому 2025 року Державний департамент США здійснив знаковий крок: вісім великих латиноамериканських кримінальних мереж були офіційно визнані «іноземними терористичними організаціями» (ІТО). До цього переліку увійшли такі потужні угруповання, як «Tren de Aragua» та «Mara Salvatrucha» (MS-13), а також впливові картели: «Сіналоа», «Халіско Нова Покоління», «Об’єднані Картелі», «Північно-Східний Картель», «Картель Затоки» та «Ла Нуева Фамілія Мічоакана».

Особливу увагу Вашингтон приділив угрупованню «Tren de Aragua», яке зародилося у венесуельській в’язниці Токорон і перетворилося на одну з найбільших злочинних мереж Латинської Америки, яка, за деякими оцінками, налічує понад 5000 учасників. У березні 2025 року Президент Трамп, посилаючись на «вторгнення» цієї організації, активував положення Закону про ворожі держави. Це рішення дозволило запровадити спрощений порядок депортації для осіб, підозрюваних у причетності до діяльності мережі.

Кульмінацією цієї жорсткої політики став інцидент, що стався 3 вересня 2025 року. Тоді адміністрація здійснила точковий смертоносний удар по судну, пов’язаному з «Tren de Aragua», у міжнародних водах. Керівник Пентагону Піт Хегсет підтвердив, що операція була проведена за прямим наказом президента і призвела до ліквідації шістьох осіб, ідентифікованих як «наркотерористи». Американські сили при цьому не зазнали жодних втрат. Цей інцидент відбувся на тлі значного нарощування військової присутності США в Карибському басейні, де станом на початок вересня перебувало щонайменше сім американських кораблів, включно з авіаносною ударною групою на чолі з USS Gerald Ford.

Варто зазначити, що федеральні дії супроводжувалися паралельними кроками на рівні штатів: ще у вересні 2024 року Губернатор Техасу Грег Ебботт також визнав «Tren de Aragua» терористичною організацією та розпочав операції з припинення її діяльності на території штату.

Реакція Каракаса на дії Вашингтона була вкрай гострою. Президент Ніколас Мадуро охарактеризував їх як «психологічну війну», спрямовану на «залякування, розкол та деморалізацію» венесуельського народу. У відповідь на удари та посилення військової присутності США Мадуро оголосив мобілізацію військ та ополчення для захисту країни, заявивши про готовність протистояти «загрозам бомб, смерті та шантажу».

Ця напруженість створює вкрай складний фон для Десятого саміту Америк, який має відбутися на початку грудня 2025 року в Пунта-Кані, Домініканська Республіка. Хоча заявлена тема зустрічі — «Побудова безпечної та стійкої півкулі зі спільним процвітанням» з акцентом на людську безпеку, політична атмосфера зіпсована. Приймаюча сторона вирішила не запрошувати Венесуелу, Кубу та Нікарагуа. Гавана розцінила це як акт цензури, нав’язаний Вашингтоном, що, на їхню думку, віщує провал діалогу. Виключення цих країн ставить під сумнів принцип загального представництва на ключовому дипломатичному майданчику. Нарощування військової активності США та жорстка риторика обох сторін відображають прагнення Трампа до встановлення нового порядку, де злочинність, яка, за його твердженнями, щороку вбиває десятки тисяч американців, розглядається через призму національної оборони.