Копенгаген викликав посла США через призначення спецпредставника щодо Гренландії: загострення напруги

У понеділок, 22 грудня 2025 року, Міністерство закордонних справ Данії офіційно викликало посла Сполучених Штатів Америки у Копенгагені для термінової розмови. Цей дипломатичний маневр став прямою відповіддю на нещодавнє рішення президента США Дональда Трампа про призначення спеціального уповноваженого у справах Гренландії. Призначена особа відверто заявила про наміри сприяти включенню цього автономного данського регіону до складу Сполучених Штатів.

Дипломатична зустріч відбулася у стінах данського МЗС. Міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен провів переговори з американським послом Кеном Хауері. За повідомленнями, міністр Расмуссен висловив глибоке обурення, назвавши заяви новопризначеного посланника «абсолютно неприйнятними». Він наголосив на недопустимості ставити під сумнів суверенітет Королівства Данія. Йдеться про губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі, який раніше зазначав, що для нього «велика честь» обіймати цю неоплачувану посаду з метою інтеграції Гренландії до США.

Президент Трамп мотивував інтерес Вашингтона до арктичного острова міркуваннями національної безпеки. Він також не відкидав можливості застосування сили для досягнення поставлених цілей. Данська сторона, діючи спільно з керівництвом Гренландії, зайняла непохитну позицію. Вони стверджують, що анексія суверенної території є прямим порушенням норм міжнародного права. Прем'єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерик Нільсен, разом із прем'єр-міністром Данії, підтвердив: майбутнє острова вирішуватиме виключно його населення. Вони вимагають повного дотримання територіальної цілісності.

Цей дипломатичний інцидент розгортається на тлі загального загострення геополітичної ситуації в Арктичному регіоні. З моменту повернення Трампа до влади у січні 2025 року, інтерес США до цього ресурсобагатого острова значно посилився. Гренландія, завдяки своєму стратегічному розташуванню та значним запасам рідкісноземельних металів, привертає підвищену увагу, особливо у контексті відкриття нових морських шляхів через танення льодовиків. Варто зазначити, що данська розвідка (DDIS) у своєму звіті за 2025 рік вперше ідентифікувала Сполучені Штати як потенційну загрозу безпеці, посилаючись саме на політику Трампа, хоча Данія залишається ключовим членом НАТО.

У відповідь на зростаючий тиск, Данія оголосила про виділення 2 мільярдів доларів США на зміцнення своєї військової присутності в Арктиці. Це слугує сигналом про довгострокову стратегічну перебудову. Принцип територіальної цілісності отримав негайну підтримку від Європейської Комісії, що підкреслює міжнародну вагу цього питання. Даний епізод яскраво демонструє серйозну напругу між двома союзниками по НАТО, спричинену односторонніми територіальними амбіціями, і виводить Арктику на передній план як арену стратегічної конкуренції.