Податкова реформа та геополітична напруга: виклики для Данії у 2026 році

Політичний фокус Данії на початку 2026 року зосереджувався на внутрішніх економічних дебатах, зокрема на пропозиції Соціал-демократичної партії щодо відновлення податку на статки. Ця ініціатива передбачає щорічне оподаткування активів, що перевищують 25 мільйонів данських крон, і, за оцінками, може поповнити державну скарбницю на суму від шести до семи мільярдів крон. Передбачається, що частина цих коштів буде спрямована на виконання передвиборчої обіцянки зменшити наповнюваність початкових класів, встановивши ліміт у 14 учнів у найменших класах.

Фіскальна зміна викликала значний резонанс у ділових колах. Опозиційна організація «Данська промисловість» (Dansk Industri, DI) виступила з різкою критикою, попереджаючи, що податок може коштувати країні 16 мільярдів крон та стане «отрутою для всіх робочих місць, підприємців та всієї Данії». На противагу цьому, правозахисники, зокрема Oxfam Denmark, наполягають на необхідності цього кроку для стримування екстремального розшарування суспільства за рівнем багатства. Данія відновлює цей податок, скасований у 1997 році, що відбувається на тлі ширшої тенденції серед міжнародних партнерів України щодо підвищення податкового тиску.

Паралельно з внутрішніми дебатами, міжнародна арена демонструвала зростаючу напругу, пов'язану з позицією Сполучених Штатів. У січні 2026 року на Всесвітньому економічному форумі у Давосі президент США Дональд Трамп, який прибув із великою делегацією, включаючи держсекретаря Марко Рубіо та голову Мінфіну Скотта Бессента, висловив невдоволення союзниками по НАТО, наполягаючи на непропорційно великому оборонному тягарі США, особливо у контексті підтримки України. Його риторика була посилена після переговорів, зокрема щодо спроб отримати контроль над Гренландією.

На тлі цих подій, у березні 2026 року, після атаки США та Ізраїлю, Іран заблокував Ормузьку протоку, що спричинило падіння судноплавства на 70% та загрозу зростання цін на енергоносії. Президент Трамп попередив НАТО про «дуже погане» майбутнє, якщо союзники не нададуть допомоги у забезпеченні безпеки протоки, та вимагав від союзників погодитися на угоду щодо Гренландії, погрожуючи, що у разі відмови «це запам'ятають». Він також анонсував встановлення там передової системи протиповітряної оборони, яку назвав «Золотим куполом».

Одночасно з цими подіями, у січні 2026 року, спостерігачі фіксували ознаки можливого згасання політичного впливу руху MAGA після нещодавніх виборчих результатів, хоча особиста лояльність до Трампа залишалася високою. Державний департамент США планує фінансувати пов'язані з MAGA аналітичні центри в Європі, зокрема у Лондоні, Парижі та Берліні, для протидії «загрозам свободі слова». Данія, яка не входить до єврозони і зберігає свою крону, стикається з унікальним викликом, що формується цією складною взаємодією внутрішньої податкової політики та зовнішнього геополітичного тиску.