4 вересня 2025 року в Парижі відбулася зустріч європейських лідерів, присвячена формалізації зобов'язань щодо розгортання військ в Україні як «сили запевнення» після досягнення мирної угоди з Росією. Ініціатива, що отримала назву «Коаліція бажаючих», має на меті стримувати майбутню російську агресію та забезпечити стабільність у регіоні. На зустрічі представники 26 країн підтвердили свою готовність надіслати контингенти.
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що ця сила не матиме на меті ведення війни проти Росії, а служитиме для забезпечення миру та надсилання чіткого стратегічного сигналу. Президент України Володимир Зеленський підкреслив важливість формалізації підтримки країнами-учасницями та роль сильної української армії у забезпеченні гарантій безпеки, зазначивши при цьому відмову Росії від мирних ініціатив. Ініціатива «Коаліція бажаючих» була започаткована Великою Британією та Францією у березні 2025 року.
До обговорення долучилися представники Японії, Австралії та Нової Зеландії, а також керівництво Європейського Союзу, зокрема президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Ради Антоніу Коста. Австрійська міністерка закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер долучилася віртуально. За словами Макрона, планується, що війська будуть розміщені в районах, які ще будуть визначені, і не в зонах бойових дій. Це рішення потребує подальшого політичного та юридичного оформлення для швидкого розгортання гарантій безпеки після припинення вогню або досягнення мирної угоди. Деякі країни потребуватимуть схвалення своїх парламентів для участі.
Президент Зеленський описав кількість країн, готових долучитися до повоєнної сили запевнення, як «перемогу», але наголосив на очікуванні американського «бекстопу» та уточненні американського внеску найближчими днями. За словами Макрона, США висловили готовність до участі, і планувальна робота буде завершена спільно з Вашингтоном. Це свідчить про важливість координації зусиль із США для забезпечення ефективності гарантій.
Ці події є значним кроком у міжнародних зусиллях для підтримки України та стримування майбутньої агресії. Вони демонструють колективну відданість європейських націй та міжнародних партнерів забезпеченню довгострокової безпеки України, переходячи від негайної військової допомоги до створення механізмів довгострокового стримування. Важливою дипломатичною деталлю є заява президента Макрона про те, що сила не призначена для наступальних дій проти Росії, що свідчить про прагнення до деескалації, зберігаючи при цьому демонстрацію сили. Участь широкого кола міжнародних акторів підкреслює глобальний характер проблем безпеки, пов'язаних із конфліктом, хоча точні деталі щодо складу військ та обсягу розгортання ще потребують уточнення.