Непохитне вето Угорщини гальмує євроінтеграцію України: ЄС шукає нові механізми розширення

Станом на 4 листопада 2025 року, шлях України до повноправного членства у Європейському Союзі залишається заблокованим через тривале вето, яке накладає Угорщина. Цей глухий кут виник попри значні реформаторські зусилля, докладені Києвом, що змушує європейські інституції шукати більш гнучкі шляхи взаємодії. Ситуація чітко демонструє фундаментальну напругу між принципом одностайності та необхідністю оперативно реагувати на сучасні геополітичні виклики.

Європейська Комісія, оприлюднивши свій звіт 3 листопада 2025 року, підтвердила впевнений поступ України у багатьох сферах. Зокрема, країна досягла суттєвих успіхів у шести з восьми ключових розділів. Це свідчить про здатність Києва швидко впроваджувати європейське законодавство, навіть в умовах триваючого військового конфлікту. Однак, у звіті наголошується на критичній потребі подальшого зміцнення незалежності судової гілки влади, посилення боротьби з організованою злочинністю та антикорупційних структур.

Єврокомісар Марта Кос запропонувала механізм, згідно з яким технічна робота з відкриття переговорних кластерів може розпочатися навіть без повного зняття угорського блокування. Вона вважає можливим обговорювати чутливі питання, наприклад, ті, що стосуються прав меншин, вже в рамках першого кластеру. Раніше Комісар Кос неодноразово підкреслювала, що розширення ЄС є ключовим елементом забезпечення європейської безпеки.

Позиція Будапешта, яку послідовно відстоює Прем'єр-міністр Віктор Орбан, залишається непохитною. Вона підкріплена результатами національного опитування, проведеного у червні 2025 року, де 95% громадян висловилися проти приєднання України. Президент України Володимир Зеленський прямо заявив, що таке блокування вигідне Президенту Росії Володимиру Путіну, оскільки воно уповільнює інтеграцію країни до європейських структур. Варто нагадати, що ще 6 жовтня 2025 року Орбан публічно висловлювався про недоцільність повноправного членства України, пропонуючи Києву лише стратегічне партнерство.

У відповідь на параліч, спричинений вимогою одностайності, Президент Європейської Ради Антоніу Кошта виступив з ініціативою, здатною спричинити структурні зміни. Він запропонував реформувати правила розширення таким чином, щоб відкриття переговорних кластерів відбувалося кваліфікованою більшістю голосів, оминаючи необхідність абсолютної згоди всіх 27 членів. Ця ідея, що активно обговорюється на дипломатичному рівні, передбачає, що майбутні члени, включаючи Україну, Молдову та Чорногорію, могли б користуватися багатьма перевагами ЄС, але відмовлялися б від права вето до завершення ключових інституційних реформ у самому Союзі.

На думку деяких європейських політиків, зокрема голови Комітету Бундестагу у справах Європи Антона Гофрайтера, такий підхід гарантує збереження дієздатності ЄС навіть після його розширення. Проте, джерела попереджають, що подібний «випробувальний термін» може викликати у країн-кандидатів відчуття дискримінації та нерівноправності, що створює додаткові ризики для процесу інтеграції.