Угорщина розпочала юридичну боротьбу проти Європейського Союзу та Європейського фонду миру (ЄФМ), подавши позов до Суду Європейського Союзу в Люксембурзі. Цей крок спрямований на оскарження рішення про спрямування прибутків від заморожених російських активів на фінансування допомоги Україні.
Суть справи полягає в тому, що Угорщина оскаржує рішення ЄС про перерахування 99,7% чистого прибутку від управління замороженими російськими активами до ЄФМ для надання військової допомоги Україні. Будапешт стверджує, що це рішення було прийнято без належного врахування його позиції та порушило процедури консультацій. Позов вимагає анулювання цього рішення.
Рішення Ради ЄС про виділення прибутків від заморожених російських активів для підтримки України було ухвалено у травні 2024 року. Угорщина, яка послідовно виступає проти багатьох заходів ЄС щодо України та Росії, вже подавала подібний позов у червні 2024 року, який ще перебуває на розгляді.
Загальна сума заморожених російських активів у країнах Заходу становить близько 300 мільярдів доларів США, причому дві третини з них зберігаються в ЄС. Очікується, що прибутки від цих активів становитимуть від 3 до 5 мільярдів євро щорічно.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто наголосив на важливості співпраці з ключовими світовими державами, включаючи Росію, США та Китай, як ключовому завданні зовнішньої політики. Він зазначив, що Угорщина, як невелика країна Центральної Європи, досягла цього, незважаючи на помилки європейських лідерів, які, на його думку, ізолювали регіон від цих держав, вважаючи їх противниками та обмежуючи економічні зв'язки.
Юридичний процес може тривати кілька років, але виплати Україні триватимуть, оскільки оскаржувані рішення залишаються чинними до остаточного вердикту. Угорський уряд у найближчі роки має намір захищати національну економіку та громадян від наслідків зниження конкурентоспроможності ЄС. Цей судовий процес підкреслює триваючу напруженість та різні підходи серед країн-членів ЄС щодо управління замороженими російськими активами та надання допомоги Україні, а також демонструє відмінності в підходах Угорщини до національних економічних інтересів та її зовнішньополітичну стратегію.