Двадцять восьмого жовтня 2025 року в Токіо відбулося підписання стратегічної рамкової угоди між Сполученими Штатами Америки та Японією. Цей важливий документ спрямований на посилення двостороннього партнерства у сфері гарантування безперебійного постачання критично важливих мінералів та рідкісноземельних елементів. Такий крок був зроблений під час офіційного триденного візиту Президента США Дональда Трампа до Японії, в рамках якого він також провів зустріч з імператором Нарухіто. Укладена угода чітко фіксує спільне прагнення обох держав створити надійнішу та стійкішу основу для функціонування їхніх високотехнологічних галузей, а також для зміцнення спільного оборонного потенціалу в умовах зростаючої геополітичної нестабільності.
Суть досягнутих домовленостей полягає у формуванні механізму, який має на меті підвищення «стійкості та безпеки ланцюгів постачання» цих життєво необхідних ресурсів. Альянс передбачає активну спільну роботу з виявлення та підтримки «проєктів, що становлять інтерес», які покликані усунути наявні вразливості у світовій логістиці. Для успішної реалізації цих ініціатив буде застосовано комплексний підхід із залученням підтримки як державних структур, так і приватного сектору. Білий дім підтвердив, що ця угода закладає фундамент для забезпечення необхідної критичної стійкості постачання.
Актуальність такого співробітництва зумовлена нещодавніми діями Китайської Народної Республіки. На початку жовтня Пекін посилив контроль над експортом рідкісноземельних елементів, що спровокувало значну напруженість на глобальних ринках. Ці кроки, які офіційно спрямовані на захист національної безпеки Китаю, розглядаються як спроба посилити його економічний та політичний вплив на критично важливу сировину. Подібна політика Пекіна спонукає його торговельних партнерів до активного пошуку та розвитку альтернативних шляхів забезпечення ресурсами.
Прогнози свідчать про колосальне зростання попиту на критичні мінерали у найближчому майбутньому. Очікується, що потреба у літії та кобальті, які є ключовими компонентами для виробництва акумуляторів електромобілів, може зрости на 400–600% протягом найближчих десятиліть. При цьому попит на графіт та літій може збільшитися на цілих 4000%. Спільні дії США та Японії, спрямовані на підтримку проєктів з виробництва кінцевої продукції для експорту протягом шести місяців після підписання, демонструють рішучість у створенні повноцінних, незалежних виробничих циклів. Цей рух є продовженням стратегічної лінії, започаткованої Президентом Трампом, який раніше укладав аналогічні угоди з Таїландом та Малайзією.
Стурбованість щодо надмірної залежності від Китаю поділяють і європейські країни. Зокрема, Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше наголошувала на гострому ризику, який ця залежність становить для безпеки європейського постачання. Експертні оцінки підтверджують, що КНР контролює переробку понад половини світового обсягу кобальту, нікелю, літію та рідкісноземельних елементів. Це домінування зберігається попри той факт, що найбільші запаси деяких із цих ресурсів розташовані в інших регіонах, наприклад, кобальту — у ДРК (Демократичній Республіці Конго), а нікелю — в Індонезії та Австралії. Таким чином, співпраця Вашингтона і Токіо гармонійно вписується в ширші багатосторонні ініціативи, такі як Партнерство з безпеки мінеральних ресурсів (Minerals Security Partnership), головною метою яких є диверсифікація джерел та забезпечення етичного постачання критичної сировини на світовий ринок.