Гвінея провела конституційний референдум 21 вересня 2025 року, який став ключовим етапом у переході країни від військового правління до цивільного уряду. За даними Генерального директорату виборів, явка виборців сягнула 91,4% на понад 80% виборчих дільниць. Переважна більшість, 90,06% дійсних голосів, висловилася за новий конституційний проект, тоді як 9,04% проголосували проти.
Ця нова конституція, що вимагала мінімальної явки 50% для затвердження, дозволяє членам військової хунти, включно з генералом Мамаді Думбуєю, який прийшов до влади внаслідок перевороту 2021 року, балотуватися на державні посади. Президентський термін було збільшено з п'яти до семи років з можливістю двох поновлень, а також створено Сенат, де третина членів призначатиметься Президентом.
Генерал Думбуя захопив владу у 2021 році, поваливши колишнього президента Альфа Конде. Хоча Думбуя спочатку заявляв, що не балотуватиметься на посаду президента, нова конституційна рамка відкриває для членів хунти можливість брати участь у виборах, запланованих на грудень 2025 року. Критики засудили нову конституцію як спробу узурпації влади, що дозволяє генералу Мамаді Думбуї легітимізувати свій режим.
Офіс Верховного комісара ООН з прав людини закликав військових забезпечити мирний та прозорий хід референдуму. Нещодавні заборони політичних партій та ЗМІ викликали серйозні занепокоєння щодо інклюзивності та свободи участі для всіх громадян. Зокрема, у серпні 2025 року три основні опозиційні партії були призупинені на 90 днів, що унеможливило їхню агітацію перед референдумом. У 2024 році військовий режим розпустив понад 50 політичних партій під приводом «очищення політичного поля».
Гвінея є частиною тенденції в країнах Західної Африки, таких як Малі, Нігер та Буркіна-Фасо, де до влади прийшли військові фракції, які висловлюють наміри зменшити зв'язки з Францією на користь зміцнення відносин з Росією. Незважаючи на багаті природні ресурси, понад половина населення Гвінеї (52%) живе за межею бідності, згідно з даними Світового банку за 2024 рік. Це створює складний соціально-економічний контекст для політичних змін у країні.
Проведення цього референдуму є значною подією в новітній історії Гвінеї, відображаючи тривалі зусилля з відновлення конституційного порядку та просування до цивільного врядування, хоча й у спосіб, що викликає значні суперечки та занепокоєння щодо демократичних процесів.