Міжзоряна комета 3I/ATLAS: Небачена активність та зміна кольору поблизу Сонця

У межах Сонячної системи розгортається виняткова астрономічна подія, пов'язана з кометою 3I/ATLAS — третім підтвердженим об'єктом міжзоряного походження. Цей космічний мандрівник, який прибув із віддалених глибин Галактики, демонструє нетипову поведінку, що змушує науковців переглядати усталені уявлення про природу кометних тіл. Об'єкт був виявлений системою оглядів ATLAS, розташованою в Чилі, 1 липня 2025 року. Рухаючись гіперболічною траєкторією, 3I/ATLAS є живим свідченням процесів, що відбуваються в інших зоряних світах. Астрономи вважають, що вік комети перевищує 7 мільярдів років, що робить її безцінною капсулою часу, яка зберігає унікальну інформацію про найдавніші диски формування планет у нашій Галактиці.

Після проходження перигелію 29 жовтня 2025 року на відстані близько 210 мільйонів кілометрів від Сонця, комета 3I/ATLAS зазнала різкої трансформації. Супутники STEREO, SOHO та GOES-19 зафіксували несподіване та стрімке зростання яскравості, яке перевищує швидкість усіх раніше бачених кометних спалахів. Цей феномен, що стався так далеко від світила, викликав значне здивування. Сплеск супроводжувався зміною забарвлення: об'єкт набув незвичного синього відтінку, що контрастує зі звичайним червонуватим світінням, характерним для більшості пилових комет. Астрономи припускають, що це сяйво спричинене активною емісією легких газів, зокрема чадного газу або аміаку. Ці леткі речовини при нагріванні випромінюють у синьому спектрі, ефективно маскуючи світло, відбите пилом, і свідчать про сублімацію внутрішніх шарів комети.

Хімічний склад 3I/ATLAS вже сам по собі є предметом пильної уваги світової науки. Дані, отримані за допомогою потужних інструментів, включаючи орбітальні телескопи «Джеймс Вебб» (JWST) і Swift, виявили аномально високу концентрацію вуглекислого газу, а також наявність важких металів, таких як нікель і залізо, у її протяжному шлейфі. Така хімічна сигнатура є вкрай нетиповою для об'єктів, що перебувають на такій значній відстані від Сонця, і вказує на складну історію. Крім того, аналіз, проведений JWST, показав, що за мільярди років космічної подорожі поверхня комети покрилася товстою опроміненою корою. Ця кора, сформована під впливом міжзоряного випромінювання, змінила її первісний склад. Це відкриття кидає виклик традиційному уявленню про міжзоряні об'єкти як про «незайманий матеріал», представляючи їх, скоріше, як продукти тривалої та складної міжзоряної еволюції.

Міжнародна наукова спільнота, зокрема NASA та Іспанське космічне агентство (AEE), об’єднала зусилля в рамках кампанії IAWN, яку координує Організація Об'єднаних Націй, для детального вивчення цього феномену. Очікується, що телескопи Hubble та Webb проведуть ключові спостереження у період з 25 листопада 2025 року по 27 січня 2026 року, особливо під час її максимального зближення із Землею 19 грудня 2025 року (на відстані близько 270 мільйонів кілометрів). Хоча комета не становить загрози для нашої планети, її нетипова поведінка — від екстремальної орбітальної динаміки до раптових газових викидів — відкриває безпрецедентну можливість для глибокого розуміння різноманітності планетних систем у нашій Галактиці.