Канада та Франція відкрили консульства в Нууку на тлі тиску США на суверенітет Гренландії

У п'ятницю, 6 лютого 2026 року, столиця Гренландії, місто Нуук, стала центром значущої дипломатичної події: тут офіційно відкрили свої консульські представництва Канада та Франція. Цей крок міжнародна спільнота розцінює як чітко скоординовану відповідь на зростаючий політичний тиск з боку Сполучених Штатів Америки щодо суверенітету цього стратегічно важливого арктичного острова. Створення нових дипломатичних місій є багатостороннім сигналом для Вашингтона, який підкреслює, що статус Гренландії є питанням національних інтересів не лише Данії та місцевого уряду, а й провідних північноамериканських та європейських союзників.

Експерти, зокрема Ульрік Прам Гад із Данського інституту міжнародних досліджень (DIIS), вказують на те, що ця ініціатива демонструє адміністрації президента США глибоку залученість європейських партнерів та Канади у справи регіону. Урочистості з нагоди відкриття канадської місії пройшли за участю міністерки закордонних справ Аніти Ананд та першої в історії корінної генерал-губернаторки Канади Мері Саймон. Їхня присутність акцентувала увагу на міцних культурних зв'язках та повазі до прав корінних народів півночі. Французьку дипломатичну установу очолив новопризначений генеральний консул Жан-Ноель Пуар’є, який раніше обіймав посаду посла у В’єтнамі. Додатковим символом канадської присутності в регіоні став криголам Берегової охорони Канади CCGS Jean Goodwill, що прибув до берегів Гренландії для підтримки церемонії.

Геополітичне напруження навколо Гренландії, яка володіє колосальними запасами природних ресурсів, значно загострилося після повернення Дональда Трампа на посаду президента США у 2025 році. Трамп неодноразово заявляв про необхідність встановлення контролю Вашингтона над островом, мотивуючи це інтересами національної безпеки. Спроби США посилити свій вплив, включаючи обговорення з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте певної «рамкової» угоди, викликали серйозне занепокоєння в Копенгагені та Нууку. Для самої Гренландії, чий Акт про самоврядування від 2009 року закріпив право на самовизначення, нові консульства відкривають шлях до «практичного застосування» елементів незалежності у міжнародних відносинах, як зазначає Єппе Страндсб’єрг з Університету Гренландії (Ilisimatusarfik).

Наая Натансен, міністерка у справах бізнесу, мінеральних ресурсів, юстиції, енергетики та гендерної рівності, висловила стурбованість гренландського суспільства та привітала відкриття канадського представництва, зважаючи на тісні родинні зв’язки з канадськими інуїтами. Делегація корпорації Makivvik, яка була присутня на заході, наголосила, що заснування консульства є актом поваги до прав інуїтів на їхні родові землі. Франція анонсувала плани щодо відкриття своєї місії ще у червні 2025 року під час візиту президента Еммануеля Макрона, який висловив європейську солідарність із Гренландією. Крістін Ніссен з аналітичного центру Europa вважає, що цей крок перетворює локальну проблему на загальноєвропейську, що має глобальні наслідки для світової політики.

Арктичний регіон, де Гренландія відіграє ключову роль завдяки покладам рідкоземельних мінералів, залишається зоною підвищеного геополітичного інтересу. У відповідь на зростаючу нестабільність НАТО розпочало планування нової місії під назвою «Арктичний вартовий» (Arctic Sentry), метою якої є зміцнення позицій Альянсу на Крайній Півночі. До відкриття консульств Канади та Франції в Нууку функціонували лише представництва Ісландії та США. Розширення іноземної дипломатичної присутності свідчить про перехід до багатополярного підходу у забезпеченні стабільності та суверенітету в цьому стратегічно значущому куточку планети.